Звісно, смак і запах залежать від сорту. Є, наприклад, промислові гібриди першого покоління – вони вже за своєю природою не особливо смачні.
Але іноді буває й так: минулого року зібрали врожай із смачних томатів, залишили насіння, а цього року плоди вийшли вже зовсім не такі. В чому справа? Смак та аромат залежать не лише від генетики, а ще й від живлення рослини. У томата, як і в будь-якої рослини, головне – мінеральне живлення.
Господині часто радять орієнтуватися на так звану “чудову п’ятірку” – п’ять елементів, які відповідають за смак, солодкість і аромат томатів.
Перший і найважливіший – це калій. Його нестача проявляється у вигляді жовтих “плечиків” на плодах, білих волокон усередині, водянистості й “трав’яного” смаку. Словом, такі плоди більше схожі на ті, що продають у супермаркетах – гарні, але неапетитні.
Другий елемент – магній. Коли його не вистачає, помідор стає твердим і теж несмачним, хоч і виглядає нормально.
Третій – залізо. Як і магній, воно впливає на утворення хлорофілу, а отже – і на кількість цукрів, які накопичуються у плодах.
Четвертий важливий мікроелемент – цинк. Він потрібен для фотосинтезу та відповідає за формування смаку.
І нарешті п’ятий – марганець. Без нього теж не буде ні хорошого фотосинтезу, ні солодких плодів. Він бере участь у процесі утворення та накопичення цукрів у томатах.
Щоб ваші помідори не втратили свій смак, господині рекомендують регулярно підживлювати рослини цими елементами. Калій варто додавати щотижня, магній – хоча б раз на 2–3 тижні. Мікроелементи можна вносити по листу приблизно раз на місяць.
Калій зручно брати у вигляді спеціалізованих добрив, а магній – із сульфату магнію. Його розводять у воді (приблизно 20 г на 10 л) і вносять або під корінь, або по листу. Мікроелементи можна шукати окремо, але краще використовувати комплексний засіб – наприклад, “супер-хелат”. Його легко розпилювати по листю, він сумісний із біопрепаратами та іншими підживленнями.
Коли дотримуватись цих порад, врожай завжди буде смачним і ароматним.