Коли солодка ідилія на кухні чи городі перетворюється на шеренги мурах по плінтусах або грядках, час влаштовувати точкову операцію з повернення території. Без отрут, агресії й шкоди довкіллю. Ідеальне рішення давно знайдено — в кухонній шафці та бабусиному записнику.
Мурахи не люблять сюрпризів… особливо рисових
Дачники давно помітили: варто тільки змішати звичайнісінький не відварений рис із содою, як колонії шкідників починають панікувати. Усе просто: 100 грамів сирого рису всипають у щільний пакет, додають 1 столову ложку соди, зав’язують, добре струшують, після чого відрізають маленький куточок.
З цього імпровізованого “пісочника” акуратно посипають доріжки, якими люблять снувати мурахи. Рис вбирає вологу й пахощі з мурашиних стежок, а сода змінює хімічний баланс — у результаті комахи губляться, перестають орієнтуватися й… ідуть у кращі місця.
А можна ще й по-доброму, але переконливо
Є варіант і для тих, хто не хоче знищувати, а лише відлякати шкідників. Тут в хід іде ароматна артилерія, точніше — пряний настій, який не вбиває, а змушує пакувати валізи.
У 1 літр води насипають:
- 1 столову ложку меленої кориці*,
- 0,5 чайної ложки гранульованого часнику,
- 1 чайну ложку меленого перцю.
- Суміш настоюють 24 години, потім проціджують, доливають ще літр води й розпилюють у всіх “улюблених” місцях проживання мурах або на шляхах їхнього пересування.
На останок додамо, що досвідчені городники радять чергувати обидва засоби: один для гострої фази, інший — для профілактики. І головне — уникати агресивної хімії: те, що ефективне для мурах, часто шкодить і домашнім улюбленцям, і самим господарям. А рис із корицею — цілком безпечні союзники в боротьбі за комфорт без зайвих лапок.