Іноді помідори дозрівають нерівномірно: верхівка залишається зеленою, а всередині можуть бути білі тверді прожилки або навіть біла серцевина. Це викликає здивування, а ще більше – поради сусідок, які переконують, що це просто особливість сорту. Але це не так.
Господині часто зазначають: основна причина таких змін у плодах – це незбалансоване підживлення. Зазвичай у ґрунт вносять настої трав, гною чи пташиного посліду, не забуваючи про перегній. У складі комплексних добрив найчастіше на першому місці стоїть азот. І тут виникає помилка: азот, звісно, потрібен, але помідори потребують ще багато інших елементів, особливо калію.
Саме калій відповідає за рівномірне забарвлення плодів, запобігає утворенню білих прожилок і додає солодощі смаку. Щоб цього досягти, господині радять включати калій у підживлення, особливо в період наливання плодів.
Найпростіший і досить ефективний варіант – це підживлення сульфатом калію. На 10 літрів води беруть 20 грамів (це приблизно столова ложка) добрива. Його розчиняють спершу в літрі окропу, потім додають до решти води. Після звичайного поливу рослину підживлюють цим розчином – приблизно 1–2 літри під кожен кущ.
Повторити підживлення варто, коли плоди починають червоніти. Є й простіший варіант – настій деревного попелу: одну склянку попелу настоюють у відрі води. Після звичайного поливу підливають під корінь по 1–1,5 літра під кожен кущ.
Якщо не забувати про калійні підживлення, томати дозріватимуть рівномірно, без зелених “плечиків” і білої серединки.