Щойно з’являється кріп на грядці, як одразу знаходить дорогу у наші страви. Але в багатьох вже в серпні про свіжу зелень можна лише мріяти. Та є городи, де аж до вересня зелень стоїть свіжою стіною, ніби й не було ані спеки, ані бур’янів, ані колорадського жука.
Висівати поетапно — отримувати без перерви
Кроповий сезон не обмежується лише травнем. Досвідчені городники давно освоїли поетапний посів, який дозволяє збирати ароматну зелень щонайменше тричі за літо — і навіть у вересні мати молоді кущики, які ніби тільки з весни.
Отже, перший посів проводять у квітні — щойно ґрунт прогріється. Другий — у червні, після збирання ранніх овочів. А третій — на початку серпня, але вже з урахуванням коротшого світлового дня та ризику посухи.
Сорти — запорука успіху
Якщо хочеться кропу довше — потрібні правильні сорти. У червні-серпні варто обирати ті, які дають густу розетку зелені й не поспішають викидати парасольку. А саме:
- “Кущовий” — повільно йде в стрілку, багатий на листя;
- “Грибовський” — швидкорослий, але дає другий урожай при вологій погоді;
- “Амазон” або “Салют” — кущові сорти, що стійкі до спеки.
Підготовка насіння
У літню спеку кріп сходить повільніше. Щоб прискорити процес замочіть насіння на 24 години у воді з додаванням кількох крапель перекису водню або золи, після чого просушіть до сипучого стану — і висівайте. Краще сіяти у зволожені борозенки, глибиною 1–1,5 см, полити й присипати легкою землею або торфом.
Місце має значення
У липні-серпні не варто сіяти кріп на відкритому сонці, бо він не витримає. Тому обирайте затінені ділянки з легким притіненням у другій половині дня. Добрими будуть місця після зібраної картоплі, цибулі чи салату. Втім, не сійте після моркви чи коренеплодів — вони виснажують ґрунт.
Полив і підживлення
Поливайте кріп щодня або через день, особливо у спеку. Додайте деревну золу або настій кропиви для м’якості смаку. Але не зловживайте добривами, адже кріп не любить надлишку азоту.