Городники давно помітили, що троянди легко розмножуються живцями. Це простий і доступний спосіб отримати нові рослини з уже улюблених сортів. Вкорінюваність – висока, і хоча трапляється, що частина живців не приживається, зазвичай вдається отримати 70–100% результат.
Для черенкування троянд обирають молоді, цьогорічні пагони. Вони мають бути здоровими, без плям, пошкоджень чи слідів грибкових захворювань. Найкращий момент для заготівлі живців – під час або одразу після першої хвилі цвітіння. Саме тоді обрізані частини гілок стають чудовим посадковим матеріалом.
Городники радять використовувати пластикові стаканчики як мініпарнички. Для одного живця потрібно два стакани. В одному роблять дренажні отвори (або прорізи з боків), другий слугує кришкою – парником. Усі отвори необхідні, щоб зайва волога не затримувалась, а повітря вільно циркулювало.
У стаканчики насипають нейтральний верховий торф без домішок. Торф має бути трохи ущільненим, але не надто щільним. Верхній край залишають вільним приблизно на 2 см, щоб парничок добре накривав посадкову ємність.
Сам живець готують із пагону, що має 3–4 вузли. Нижній зріз роблять прямим, трохи нижче під брунькою, а верхній – косим. На живці залишають один або два листки, укорочених наполовину, щоб зменшити випаровування вологи.
Після нарізання живець обробляють у стимуляторі коренеутворення, наприклад у “Корневіні”. Сухий зріз зволожують, потім занурюють у порошок стимулятора, після чого відразу висаджують у стаканчик з вологим торфом, заглиблюючи до другої бруньки. Торф навколо щільно обжимають.
Далі стакан накривають другим – без обідка, щоб створити ефект теплиці. Важливо, щоб листки не торкалися ґрунту, а якщо таке трапляється – нижній листок краще видалити. Так живець не загниє й зможе нормально вкорінитись.
Городники зазначають, що стаканна система має переваги: нічого не потрібно поливати чи відкривати щодня. Через верхні отвори відбувається вентиляція й не накопичується зайва волога. У той час як живці в пакетах доводиться постійно перевіряти, провітрювати й контролювати вологість.
Після висаджування живці краще поставити на світле, але захищене від прямих сонячних променів місце. Якщо є можливість – поставити в теплицю поруч із огірками. Там створюється вологий мікроклімат, і черенки швидше вкорінюються.
Деякі городники пробували висаджувати живці троянд одразу у відкритий ґрунт, накриваючи банками або пластиковими пляшками. Та цей метод менш ефективний. У ґрунті більше збудників хвороб, накопичується волога, а температурні перепади шкодять живцю. Тому для гарантованого результату краще використовувати індивідуальні ємності з торфом.
Особливо уважно варто ставитись до чайно-гібридних троянд. Вони мають дещо нижчу здатність до вкорінення, ніж інші сорти – особливо ті, що мають кілька кольорів у квітці. Але канадські, флорибунда, плетисті та паркові троянди зазвичай легко дають коріння, і живці приживаються майже повністю.
Через 14 днів після вкорінення вже можна перевіряти, як розвиваються корінці. Якщо все зроблено правильно, результат порадує: з одного пагона можна отримати кілька нових рослин, які стануть справжньою окрасою вашої ділянки.