Коли кошики вже повні молодої картоплі, а часникові головки висушуються у затінку, починається нова дія — не менш важлива, ніж сам збір урожаю.
Не спалювати, не вивозити — а залишити працювати
Як ви розумієте, після збирання картоплі та часнику в землі залишається неоціненне джерело органіки — бадилля. Дачники зі стажем радять не марнувати його. Якщо зелені залишки здорові (тобто без ознак фітофторозу, білої гнилі чи іржі), їх слід відразу ж закультивувати у ґрунт. Це можна зробити просто сапкою, мотоблоком або навіть плоскорізом.
Таке “перетрушування” з ґрунтом сприяє структуризації ґрунту, збереженню вологи, стимулюванню ґрунтової мікрофлори, а також збільшенню кількості гумусу без витрат.
Але звертаємо вашу увагу на важливе: бадилля повинно бути здоровим. Про це варто подбати ще з весни — ретельно підбирати сорти, обробляти природними стимуляторами і не допускати хвороб. Уражене листя краще винести за межі городу і компостувати окремо, або утилізувати.
Зелена ковдра та добриво в одному флаконі
Крім культивації бадилля, город після часнику й картоплі потребує догляду, а найкращий і водночас найпростіший варіант — посіяти сидерати. Вони не лише збагачують ґрунт, а й запобігають ерозії, ущільненню та росту бур’янів.
Найпопулярніші сидерати після часникових та картопляних площ:
- Фацелія — росте швидко, корінцями розпушує ґрунт і не приваблює шкідників.
- Овес + горох — класика, яка збагачує землю азотом та чудово затінює ділянку.
- Гірчиця біла — стримує нематод, оздоровлює землю, пригнічує грибкові патогени.
- Редька олійна — чудово розпушує ґрунт, формуючи довгі стрижневі корені.
Висівати їх варто одразу після збору урожаю, до початку серпня, поки волога ще є, а сонце — щедре. А вже восени сидерати можна або залишити як мульчу, або перекопати для збагачення землі.