Коли гілля сумно хилиться донизу, а листя втрачає блиск, чимало дачників мимоволі зітхають: “Старість прийшла…” Та не завжди вік є причиною занепаду саду. Досвідчені садівники знають: навіть молоді дерева можуть мати тьмяний вигляд і втрачати силу — через те, що їх просто задушив… ґрунт. І саме тут на сцену виходить не лопата, а забутий метод — аерація.
Що таке аерація
Аерація — це процес розпушування ґрунту навколо стовбура без глибокого перекопування. Його мета — дати доступ кисню до коренів, покращити водопроникність і допомогти мікрофлорі ґрунту працювати на користь рослини. На відміну від перекопування, яке часто травмує тонкі корінці, аерація діє дбайливо, але ефективно. Як свідчать дачники з досвідом, уже через кілька тижнів після правильної процедури дерева стають живішими, соки йдуть активніше, а листя набирає насиченого кольору.
Коли і як проводити
Найкраще аерувати ґрунт навесні (до активної вегетації) або наприкінці літа — коли спека спадає, але дерева ще мають достатньо сил для відновлення. А ще можна повторити восени — під зиму.
Не беріться за лопату! Для аерації використовують вила або спеціальні аератори.
Проколюйте землю на глибину 20–30 см навколо дерева по колу, відступаючи від стовбура на 30–50 см (і далі — до проєкції крони). Не ворушіть землю, не перевертайте — просто створюйте канали для повітря.
Після того у деякі отвори можна внести компост або розчин гумату — це допоможе ґрунтовій біоті активізуватися. Дехто радить пролити лунки водою з додаванням золи або навіть трав’яного настою, оскільки це живить коріння м’яко й без хімії.
Далі — накрийте зону навколо стовбура шаром мульчі — соломи, листя, торфу або скошеної трави. Це допоможе зберегти вологу, запобігти утворенню кірки та продовжити “ефект повітря”.
Фахівці радять проводити аерацію хоча б раз на сезон, особливо на важких, ущільнених або глинистих ґрунтах. Також не варто нехтувати нею після рясних дощів або регулярного поливу, коли ґрунт буквально “задихається” від перезволоження.