Після того як зібрано врожай цибулі, який іноді може сягати понад 70 кілограмів з однієї грядки, багато господинь не поспішають залишати землю “відпочивати”. Щоб грядка не пустувала, у деяких регіонах у серпні висаджують картоплю. Якщо залишилися торішні бульби, навіть невеликі, – це чудова нагода дати їм нове життя.
Городники радять садити картоплю в один-два ряди, добре мульчувати скошеною травою та накривати агроволокном або плівкою. Це допомагає зберегти тепло й вологу, сприяє швидкому проростанню. Уже через десять днів після посадки паростки пробиваються крізь шар мульчі.
Коли температура стабільно тримається теплою, укриття знімають. Так легше доглядати за посадками, спостерігати за ростом, проводити поливи. За сприятливої погоди поливають щовечора, але помірно – без надмірного зволоження.
До першого заморозку спеціальних заходів не проводять. Картопля росте повільно, але формує бульби. Після перших нічних похолодань, коли частина бадилля підмерзає, грядки знову накривають, аби захистити від холодів і продовжити вегетацію.
Городники зауважують, що у жовтні, коли наближається похолодання, саме час подумати про збирання врожаю. Навіть якщо бадилля ще не повністю висохло, можна копати картоплю – краще зібрати трохи раніше, ніж ризикувати втратити через сильні морози.
У процесі збирання часто виявляється, що мульчі накопичилося чимало. Вона йде у компост або залишається на грядці для подальшого покращення ґрунту. Така технологія дозволяє зберігати вологу, покращує структуру землі й захищає від бур’янів.
Багато городників зізнаються: навіть якщо врожай невеликий, він має особливу цінність. Адже така посадка – це не лише додаткові бульби на вечерю, а й новий досвід, приємні спогади, відчуття зв’язку з родинними традиціями.
Наприкінці жовтня, коли на столі з’являється відварена молода картопля з кропом і зеленою цибулею, розумієш – усе було не дарма. Грядка не пустувала, ґрунт не втратив родючості, а городницька праця принесла задоволення.
Такий досвід дедалі частіше обговорюється серед дачників і любителів природного землеробства. Це хороший приклад того, як навіть у другій половині літа можна ефективно використати вільну ділянку і здобути гарний результат.