Огірки люблять тепло, але навіть коли ночами температура падає до низьких позначок, вони можуть продовжувати плодоносити, якщо підживлювати їх правильно. Головне. дати рослині це харчування у потрібний момент, а не коли заманеться. Загалом городники роблять не менше чотирьох підживлень за сезон, і кожне має свою мету.
Перша підкормка потрібна вже на початку росту, коли у рослини з’являється 3-4 справжніх листки. Тут огірки найбільше потребують азоту, щоб наростити зелену масу. Зазвичай використовують настій добре перепрілого коров’яку або пташиного посліду, розведений у воді. Це дає міцні стебла і густе листя, яке потім живитиме зав’язі. Але якщо ви вносили перегній при весняному перекопуванні, краще тепер використовувати карбамід.
Друга підкормка робиться перед цвітінням. У цей момент огіркам потрібно більше фосфору та калію, щоб сформувати здорову кореневу систему і мати сили на утримання цвіту і завʼязі. Добре спрацює суперфосфат у поєднанні з деревною золою, калійно-фосфорний концентрат чи монофосфат калію.
Третя підкормка припадає на період масового плодоношення. Кущі в цей час витрачають найбільше сил, тому їм потрібен калій, багато калію, щоб огірки швидко наливалися і були соковитими. Найпростіший варіант ті ж сульфат калію або монофосфат калію. Калій також забезпечить, щоб плоди не гірчили, навіть якщо перетримати їх на грядці.
Четверта підкормка робиться наприкінці літа, коли огірки вже відплодоносили більшу частину сезону. Складні мінеральне комплекси вже краще не давати, адже рослині може бути важко їх засвоїти, особливо якщо температура вже впала. Тут добре дати щось “легке” наприклад, настій золи разом з невеликою кількістю азоту. Це допомагає кущам ще трохи наростити листя і одночасно підживити плоди.
Також варто спостерігати, яка температура тримається вночі. Якщо термометр показує вже менше 14 градусів, на ніч краще вкривати кущі плівкою. А на ранок можна прибирати, щоб листя ще бачило сонячні промені.