Як відомо, вибір правильного часу збирання моркви безпосередньо впливає на її смак, текстуру та лежкість. Зокрема, якщо викопати коренеплоди занадто рано – вони водянисті, слабо-солодкі, ще не набрали каротину. А от ті, які пересиділи в землі, стають грубими, тріскаються, уражаються гниллю та шкідниками. Тож, як стверджують досвідчені городники, оптимальний момент – коли морква набрала масу й солодкість, проте ще не почала старіти.
Головні ознаки стиглості:
- Плічка коренеплодів стають 1,5-2 см, злегка визирають із землі, забарвлення рівномірне, без зелених верхівок.
- Нижнє листя жовтіє, але розетка зберігає форму.
- Нових пагонів майже немає.
- Прохолодні ночі (+5…+8°C) посилюють солодкість.
- Терміни залежать від регіону: північ – кінець серпня-середина вересня, середня смуга – початок-кінець вересня, південь – до жовтня, але до стійких заморозків.
Перед збиранням припиніть полив орієнтовно за два тижні, а останні підживлення – за три-чотири тижні. Плічка підгорніть, оберіть сухий день. Викопуйте дуже обережно, не тягніть за бадилля, особливо на важкому ґрунті. На легкому ґрунті можна злегка розхитати коренеплід. Бруд із коренів не оббивайте, пошкоджені екземпляри використовуйте одразу. Бадилля зріжте відразу, залишаючи 0,5-1 см, після чого підсушіть у затінку 2-4 години.
Зберігання потребує прохолоди і вологості: 0…+2°C, 90-95% вологості, темрява й вентиляція. Моркву складайте у ящики із сухим піском, тирсою чи торфом, у перфоровані мішки, інколи радять пересипати крейдою або золою. Не мийте заздалегідь, не зберігайте разом із яблуками та грушами, не закривайте герметично.
Поширені помилки:
До основних помилок експерти відносять: пізнє збирання до морозів, надлишок азоту, виривання за бадилля, несвоєчасне зрізання зелені, вологе чи тепле приміщення, зберігання поряд із фруктами та відсутність сортування.
Отже, дотримуючись цих простих правил, морква чудово зберігає смак і аромат усю зиму, не втрачає текстури та залишається безпечною для споживання.