Кажуть, герань не любить півзаходів. Якщо залишити її напризволяще восени, то навесні вона потішить хіба що кількома квітками. Натомість грамотна обрізка у вересні діє, як омолоджувальний еліксир: кущики набувають форми, оновлюються і знову вибухають цвітом. Це той випадок, коли “пошкодувати” означає позбавити рослину сили.
Чому обрізка — обов’язкова
Річ у тому, що за літо герань встигає витягнутися, утворити оголені стебла й витратити запас поживних речовин. Тож якщо не втрутитися, рослина зимуватиме виснаженою. Осіння обрізка дозволяє:
- сформувати компактний і симетричний кущ;
- запобігти витягуванню пагонів і втраті декоративності;
- омолодити рослину та закласти нові точки росту.
Як правильно обрізати герань у вересні
Звісно, необхідне скорочення верхівки. Стебла вкорочують на третину або навіть половину довжини, залишаючи 4–5 міжвузлів. Це стимулює пробудження бруньок у нижній частині куща. Крім того, прибирають старі пагони. А саме, вирізають оголені та слабкі гілочки, що вже не принесуть користі. Так герань не витрачатиме сили дарма.
Але це ще не все. Якщо герань вирощується у горщику, раз на рік її варто перевалити. Під час пересаджування коріння злегка підрізають, прибираючи підгнилі чи занадто довгі відростки.
Це стимулює появу молодих корінців і покращує живлення всієї рослини.
Догляд після обрізки
Обрізка — лише перший крок. Щоб герань “подякувала” рясним цвітінням, їй потрібно трохи піклування. Це стосується поливу та підживлення. Так після обрізання полив зменшують: земля має залишатися злегка вологою, без застою води. Надмірна волога в цей період небажана. Також восени скорочують підгодівлі. Можна внести мінімальну дозу комплексного добрива з калієм і фосфором, щоб укріпити рослину перед зимівлею. Азот на цьому етапі не застосовують.