Підживлення землі – це не просто додавання якихось речовин. Це основа здоров’я рослин, їхня стійкість до хвороб і шкідників, а також важливий чинник, що впливає на смак і якість плодів.
З часом навіть найродючіший ґрунт виснажується. Після кількох сезонів вирощування культур корисні мікроелементи поступово зникають. Якщо не поповнювати їх, рослини страждають від нестачі поживних речовин. Це проявляється у повільному рості, пожовтінні листя, слабкому цвітінні та меншій кількості плодів. Саме тому підживлення землі – це необхідність для кожного господаря, який хоче отримувати стабільний урожай.
Існують два основні види добрив – мінеральні та органічні. Мінеральні виготовляють промисловим способом, вони містять азот, фосфор, калій та інші елементи у чистому вигляді. Такі добрива діють швидко: вже через кілька днів рослини оживають і починають активно рости. Проте є і недоліки. Вони не покращують структуру ґрунту, можуть спричиняти його закислення чи засолення, а при неправильному внесенні навіть обпалювати коріння. Тому користуватися ними потрібно обережно.
Органічні добрива діють повільніше, зате дають стійкий і тривалий ефект. Вони походять з природних матеріалів – компосту, перегною, рослинних залишків чи зелених добрив. Органіка насичує землю поживними речовинами, робить її пухкішою, допомагає утримувати вологу й створює сприятливе середовище для мікроорганізмів. Саме вони роблять ґрунт живим і родючим.
Перед внесенням добрив землю варто підготувати. Спершу її розпушують, щоб коріння отримувало більше води, повітря й поживних речовин. Потім прибирають бур’яни, адже вони завжди забирають частину харчування у культурних рослин. Корисно також перевірити кислотність ґрунту. Більшість культур добре почуваються при pH від 6 до 7, тобто на слабокислих або нейтральних землях. Якщо кислотність занадто висока чи низька, навіть багата на поживні речовини земля не дає доброго результату.
Найпоширеніший і найкорисніший варіант органічної підживки – компост. Це справжній скарб для городу. Його отримують із кухонних відходів, листя, трави, кавової гущі, шкаралупи яєць та інших органічних матеріалів. Правильне поєднання “зелених” (багатих на азот) і “коричневих” (багатих на вуглець) складників дозволяє створити пухку, темну й ароматну масу, яка чудово збагачує землю. Компост не тільки насичує ґрунт азотом, фосфором і калієм, а й покращує його структуру, робить важкі глинисті ділянки пухкішими, а піщані – більш вологотривкими.
Корисно вносити компост навесні або восени. Навесні він допомагає рослинам швидше стартувати, а восени дає землі час “відпочити” та насититися. Його рівномірно розкидають по ділянці та злегка закладають у верхній шар ґрунту.
Окрім компосту, господині радять використовувати й інші натуральні підживки. Дуже добре працюють настої трав, наприклад з кропиви чи люцерни. Вони містять азот, калій і фосфор, стимулюють ріст зелені та зміцнюють імунітет рослин. Для приготування достатньо подрібнити траву, залити водою, настояти кілька днів і поливати цим настоєм грядки.
Не менш корисними є кухонні залишки: яєчна шкаралупа додає кальцію, кавова гуща збагачує землю азотом, а овочеві чи фруктові очистки добре розкладаються в ґрунті. Все це можна використовувати як мульчу або додавати до компосту.
Ще один безцінний засіб – деревна зола. Вона містить калій, фосфор і кальцій, знижує кислотність ґрунту і сприяє кращому цвітінню та плодоношенню. Але важливо не переборщити: надмірна кількість робить землю занадто лужною.
Щоб ґрунт залишався здоровим, важливо чергувати підживки та культури. Наприклад, після вирощування огірків чи томатів варто посадити бобові, адже вони збагачують землю азотом. Також корисно практикувати сівозміну й мульчування – це зберігає вологу, пригнічує бур’яни й поступово насичує землю органікою.