Такі сліди іноді виглядають так, ніби яблуко вкрите дрібними чорними крапками, які майже неможливо відмити.
Головний винуватець цього явища – сажистий грибок (сажка), який найчастіше належить до роду Cladosporium (або Gloeodes pomigena). Слід зазначити, що аспергіл (Aspergillus) частіше викликає цвіль і гниль при зберіганні, а не зовнішній сажистий наліт на плодах. До осені сам грибок зазвичай уже не розвивається, його спори змиваються дощами або розносяться вітром. Але чорні пігменти залишаються на шкірці. Вони абсолютно безпечні для здоров’я, адже це меланіни – ті ж самі природні речовини, що забарвлюють шерсть у тварин чи шкіру людини. Тож достатньо добре помити яблуко, і його можна спокійно їсти.
Чому ж цей грибок взагалі поселяється на плодах? Найчастіше це відбувається через шкідників. Наприклад, попелиця виділяє медв’яну росу (падь), на якій охоче поселяються грибки. Якщо влітку попелицю не виводили, вона “підживлювала” гриби, і вони залишили після себе темні плями. Схожа історія буває з білокрилкою на томатах, перцях, кабачках чи гарбузах. Ще один можливий винуватець – щитівка, яка останніми роками поширюється дедалі активніше.
Тому головне завдання – не боротися з грибами, а контролювати шкідників. Сам сажистий грибок стійкий до більшості фунгіцидів, і спроби “вибити” його з плодів зазвичай не дають результату. А от обмежити чисельність попелиці, білокрилки чи щитівки цілком реально. Для цього підходять біологічні препарати на основі природних мікроорганізмів або більш щадні методи захисту. Якщо тримати під контролем комах-шкідників, то й яблука залишаться чистими, без чорних плям і нальоту.
Отже, чорний наліт на яблуках – не вирок і не небезпека для здоров’я, а лише наслідок діяльності сажистого грибка, який живиться виділеннями комах. Головне – своєчасно дбати про сад і не давати шкідникам розмножуватись.