Доволі важливо розібрати, які 5 помилок найчастіше псують плани садівників і як їх більше не повторювати.
Посадка “на око”
Часто садівники висаджують молоді кущики, ледь прикривши корінь землею. А смородина й аґрус потребують глибокої посадки, на 5–7 см нижче, ніж росли в контейнері. Тоді з прикопаної частини стебла з’являються додаткові корені, що зміцнюють кущ і гарантують щедрий урожай. Посаджені ж поверхнево, кущі швидко виснажуються, погано зимують і починають “старіти” вже через кілька років.
Густа посадка
Обидві культури не люблять тісноти. Якщо кущі стоять ближче ніж метр-півтора, між ними застоюється волога, а це — запрошення для шкідників і грибків, через що ягоди дрібніють, а пагони слабшають.
Неправильна обрізка
Ще одна типова помилка — обрізати “навмання”. Як відомо, смородина й аґрус формують урожай на гілках 2–4-річного віку, тож якщо обрізати надто молоді пагони або, навпаки, залишати старі, результат той самий — врожай тане.
Кущ потрібно формувати поступово: щороку вирізати старі гілки біля самої основи, а молодим — давати простір. Це ніби оновлення без поспіху, але з системою.
Бідний ґрунт без підживлення
Багато хто вважає, що ці ягоди невибагливі, тож підживлення можна пропускати. Це, звісно, чергова помилка. Ранньою весною і після збору врожаю кущі треба годувати — спочатку азотом для росту, потім фосфором і калієм для зміцнення. Можна використовувати настої кропиви, перегній або золу — головне, щоб живлення було регулярним. Без нього навіть найкращий сорт втратить смак і блиск ягід.
Ігнорування мульчі
Майте на увазі, голий ґрунт під кущами — не лише непривабливо, а й шкідливо. Сонце висушує землю, коріння перегрівається, бур’яни беруть верх. А от шар мульчі — з тирси, кори чи трави — тримає вологу, пригнічує бур’яни й створює кущам мікроклімат, у якому вони почуваються розкішно. Ця дрібниця часом вирішує долю врожаю.