Та навіть такий витривалий велетень потребує правильної зимової обрізки. І саме вона у 2026 році може подарувати вам найщедріший урожай за всі роки дачних експериментів.
Зимова обрізка – це не просто краса куща, це стратегія, що визначає, наскільки сильними будуть пагони, скільки закладеться плодових бруньок і чи буде кожна гроно щільним, соковитим і великим. Якщо залишити лозу “як є”, вона почне гнати зайву зелену масу, витягуватись, а врожайність впаде — виноград “втомиться”, хоч і житиме.
Досвідчені виноградарі радять починати роботу з моделей лоз: уявіть, що формуєте невелике дерево. Усі слабкі, сухі, підмерзлі пагони без жалю видаляються. Залишають лише найсильніші — ті, що дадуть плоди. Ключове правило: менше, краще, але правильніше. Перевантажений кущ не витягне великі ягоди, а от правильно обрізаний здивує розміром грон та їх кількістю.
Ще одна хитрість, обрізати лозу поступово, не в один день, якщо зима тепла, так рослина легше адаптується, а зрізи краще загоюються. Особливо уважно варто оглянути місця, де лоза торік погано визріла, такі приречені і лише забирають сили. Чим більше точності зараз, тим менше хвороб і загущення буде в сезоні.
Не забудьте й про правила кута зрізу: він має бути легким, косим, щоб волога не затримувалась. А секатор гострим, чистим і продезінфікованим, щоб не принести інфекції на свіжі “рани”. Простий інструмент — а результат для ягідних кистей фантастичний.
Весною ви побачите перші плоди вашої зимової роботи — буквально, лоза прокинеться рівномірно, пагони будуть сильними, а закладені бруньки — перспективними. І коли на кущах у 2026 році зависнуть важкі грона, які доведеться підв’язувати, ви згадаєте, що найкращий виноград вирощують не влітку, а взимку — з секатором у руках і вірою в результат.
Правильна зимова обрізка, це магія, що твориться у холоді, коли сад спить. А врожай потім говорить сам за себе, і інколи здається, що й апокаліпсис не став би цьому на заваді.