Коли кущ стоїть оголений, а листя вже лагідно шелестить під ногами — саме тоді настає час для роботи, яку краще не відкладати. Смородина потребує осінньої уваги не лише заради форми чи краси, а для захисту від невидимого ворога — скляниці, а, значить, забезпечує кущам здоровий старт навесні.
Тихий руйнівник
Скляниця — це маленький, але небезпечний шкідник, який ховається всередині пагонів смородини. Її личинки прогризають гілку зсередини, висмоктуючи з неї життя: листя починає в’янути, приріст зупиняється, а врожай з кожним роком тане. Найчастіше цей “мешканець” оселяється саме в старих, загущених гілках, де його важко помітити.
Ось чому осіння обрізка — не просто догляд, а справжній порятунок. І робити її варто зараз, у листопаді, поки не настали морози. Адже навесні сокорух починається надто рано, і будь-яке запізнення може коштувати частини куща або навіть усього врожаю.
2 правила, що позбавлять від скляниці
Перше правило — не шкодувати старі гілки: усі пагони старші трьох-чотирьох років вирізають під саму основу. Зовні вони можуть здаватися міцними, але саме в них живе личинка скляниці. Зріз обов’язково перевіряють: якщо середина темна або порожниста — гілка була уражена. Її слід одразу спалити, не залишаючи на ділянці.
Друге правило — відлякати шкідника запахом. Річ у тому, що скляниця не переносить ароматів аміаку, цибулевого лушпиння, часнику та тютюнового пилу. Після обрізки можна провести легке обприскування настоєм цибулевого лушпиння або розчином аміаку (1 ст. ложка на відро води) — це створить захисний бар’єр і зменшить ризик повернення шкідника.
Отже, хто встигне зробити все це до морозів — отримає навесні кущ, що дихає свіжістю, а не тріщить від скляних ходів під корою.