Почнемо із сорту “Скіфська фея”. Цей томат має незвичну форму – червоні, подовжені плоди з маленьким “носиком”, вагою близько 70–100 грамів. Здається, що все добре, але на розрізі видно дуже тонкі стінки і майже відсутню м’якоть. Вага легка, всередині пустоти, а смак – водянистий, без насиченого томатного аромату. Так, урожайність у сорту непогана, але самі плоди виявляються порожніми й без смаку.
Наступний сорт – “Гігантська зірка Алессандра”. Назва інтригує, і виглядає він дійсно ефектно: великі яскраві плоди, гарна форма, сильні кущі. Проте цей сорт дуже пізній – у багатьох регіонах просто не встигає дозріти. До того ж усередині плодів часто трапляються пустоти, а смак хоч і приємний, але звичайний. Можна сказати, що сорт непоганий, просто не підходить для прохолодного клімату.
Далі – “Трюфельне серце”. Зовні помідори виглядають оригінально, але після повного дозрівання на них залишаються темно-зелені “плечики”, що псують зовнішній вигляд. Плоди різного розміру, хоч і м’ясисті, але на смак сухі, без соковитості. Якщо згадати сорти на кшталт “Чорний Крим” чи “Лонгхорн”, то там смак дійсно багатий, солодкий і ароматний, а в “Трюфельного серця” цього бракує.
Варто зазначити, що смак будь-якого томата залежить не лише від сорту, а й від стану ґрунту. Якщо земля бідна на мікро- та макроелементи, то навіть найкращі сорти втрачають солодкість, стають кислими й прісними. Тому важливо забезпечити родючий, “живий” ґрунт із корисними бактеріями, грибами та черв’яками.
Для цього радимо використовувати лише натуральні органічні добрива. Одне з ефективних – “Цимус”. У його складі є біогумус, вулканічний цеоліт і мікроорганізми, які відновлюють ґрунт і створюють сприятливе середовище для росту. Достатньо внести невелику кількість під час посадки, і підживлення вистачить на весь сезон. Коли починається налив плодів, варто додатково підгодувати кущі калієм – саме він відповідає за смак і солодкість. Для цього підходить “Аміно Цимус”: один ковпачок на 10 літрів води, і результат буде помітний уже через кілька днів.
Повернімося до сортів. “Ананасний сержант рум’яний” – ще один цікавий, але суперечливий томат. Його створила Софія Саакова, схрестивши “Клубніку місіс Шлаубах”, “Ананас”, “Бичаче серце” та “Сержанта Пепера”. Плоди великі, серцеподібні, насичено-оранжеві з рожевими рум’янцями. М’якоть дуже соковита й ароматна, але темні штрихи на шкірці виглядають так, ніби плід забруднений. Ця особливість подобається не всім. Втім, смак у нього дійсно чудовий – солодкий, насичений, із приємним томатним ароматом.