Інколи “бувалі” дачники роблять дивні на перший погляд речі. Хтось замість гною вносить на грядки вівсяну крупу чи гречку, хтось розвішує на деревах пляшки, а хтось зариває у саду іржаві цвяхи. Але всі ці дії – не забава і не дурня, а чітко спланована стратегія. Сьогодні детальніше розглянемо саме останній випадок – використання цвяхів у фруктовому саду.
Чому саме іржаві цвяхи користуються популярністю серед дачників? Усе просто: іржа – це окислене залізо, а саме воно потрібне багатьом культурам для нормального росту. Коли в ґрунті бракує заліза, листя починає жовтіти, рослина слабшає, плодів завʼязується мало. Особливо страждають від дефіциту заліза яблуні, груші. От і придумали селяни простий спосіб: закопати під корінь кілька старих цвяхів. Вони поступово віддають залізо, і рослина отримує підживлення природним шляхом.
Чисті цвяхи працюють гірше – їм треба спочатку окислитися, а це займає час. Деякі садівники навіть спеціально вимочують їх у воді або оцті перед закопуванням, щоб процес пішов швидше. Закопувати треба на глибину десь 20 см, в радіусі кореневої системи. На одне дерево вистачає 5-7 цвяхів, для квітів – 2-3.
Результат помітний вже через місяць-два. Листя набирає насиченого зеленого кольору, рослина виглядає здоровішою, плодоношення покращується. Яблука стають соковитішими, троянди цвітуть пишніше. І ніякої хімії, все натурально.
Міські дачники часто дивуються, коли чують про цей метод. Але ж він перевірений десятиліттями, ще наші діди й прадіди так робили. Зараз можна купити спеціальні хелати заліза в магазині, але навіщо переплачувати, коли є купа старих цвяхів у господарстві? Закопав і забув – а рослина сама бере, скільки їй треба. Спробуйте, ви точно помітите результат!