Зазвичай дачники сперечаються щодо сортів полуниці, малини, томатів, а от про буряк чомусь мовчать. Вважається, що з буряком, а тим паче з його сортом, заморочуватися взагалі не треба. Та згадайте, як потім на кухні ви на одну каструлю борщу чистите і трете разом із пальцями по пʼять штук дрібних плодів. Тому варто замислитися над сортом, щоб виріс великий, солодкий буряк, що потішить смаком, розміром та й у догляді буде непримхливим.
За думкою більшості городників є один “чемпіон” – Бордо 237. Цей товариш дозріває за 90-110 днів. Плоди симпатичні – округлі, рівненькі, важать десь від 250 до 500 г. А що ж там у розрізі? А там – темно-бордова мʼякоть, без білих кілець, дуже соковита і з насиченим смаком. Саме відсутність білих кілець на зрізі відрізняє якісний буряк від посереднього – і Бордо 237 у цьому плані бездоганний. Для борщу, для консервації, для зберігання – дуже хороший варіант.
Та обрати сорт – справа одна, а от виростити його – вже інша. Буряк любить сонячні місця і пухкий родючий ґрунт із нейтральною кислотністю. Важку глинисту або кислу землю перед посівом треба завапнувати і розпушити, а якщо ні, то плоди покрутяться. Сіяти треба на глибину 2 см, а відстань між рядами тримати у 30 см. Насіння буряка часто містить кілька зародків, тому сходи вилазять кущиком. Тут треба не лінуватися і проріджувати у фазі двох-трьох справжніх листків, залишаючи між рослинами близько 7 см.
Щодо поливу: у спеку буряк поливати треба частіше, але без фанатизму. Краще вже поливати рідше, але рясно, ніж щодня потроху. Буряк чутливий до нестачі калію і бору – без них мʼякоть стає несмачною і порожнистою. Тому підживлення органікою і мінеральними комплексами протягом сезону зайвим не буде.
Зберігається цей буряк добре – при правильних умовах лежить до весни без втрати якості. Якщо ще не визначилися з сортом на цей сезон, то якраз можете придивитися до цього, ви не пошкодуєте.