Сажистий грибок — невидимий ворог, який легко ховається на дереві й швидко завойовує нові території завдяки своїм легким спорам, що легко розносяться вітром. Ви могли б навіть і не здогадуватися, де він знайшов свій притулок, адже лише уважний погляд може помітити на гілках, стовбурах та корі чорний наліт, що нагадує пил або попіл. Проблема в тому, що це не просто забруднення. Саме цей наліт є головною ознакою присутності патогенних мікроорганізмів, які насправді вкрай небезпечні для здоров’я дерев і врожаю.
Звідки ж він береться? Сажистий грибок любить оселятися там, де живуть шкідники — попелиці, білокрилки та інші комахи, що висмоктують соки з дерев. Вони залишають на корі так звану медвяну росу — солодкий липкий секрет, який є ідеальним живильним середовищем для його спор.
Тож поки комахи активно “працюють” на дереві, грибок продовжує жити і рости. Через це не лише кора покривається темним нальотом, а й плоди можуть постраждати, починаючи швидше гнити, втрачати свої смакові якості та погано зберігатися.
Але грибок хитріший, ніж може здатися. Його спори можуть осідати на різноманітних поверхнях, а зокрема — на садових інструментах, що стали своєрідним “бункером” для зимівлі патогенів. Ось чому перед зимовим зберіганням інструментів важливо пам’ятати про їх обробку. Спори цього грибка надзвичайно живучі, здатні витримати навіть морози, і знову активуватися наступної весни.
Щоб мінімізувати ризик зараження саду, існує простий, але ефективний спосіб обробки інструментів, ґрунту та уражених дерев. Для цього знадобляться 150 грамів господарського мила, 5 грамів мідного купоросу і літр води. Мило подрібнюється, купорос додається, і все це змішується з водою, утворюючи розчин, який очищає поверхні від грибка і шкідливих бактерій.
Але не слід забувати і про тих комах, які стають першопричиною розмноження грибка. Варто подумати про профілактичні заходи для боротьби з попелицями та білокрилками.