Слимаків легко впізнати за характерними сріблястими слідами на ґрунті чи листках рослин. Якщо вийти на ділянку після настання темряви, можна побачити їх “за трапезою”. Усі методи боротьби зі слимаками умовно поділяють на три групи: відлякування, знищення та пастки.
Ґрунт навколо рослин посипають порошком гірчиці, червоного або чорного перцю, золою, товченою яєчною шкаралупою чи кавовим макухом. Однак ці методи мають недоліки. Наприклад, для ефективності кави потрібно багато, а у великих кількостях вона підкислює ґрунт. Гірчиця, перець і зола легко змиваються дощем, що потребує регулярного оновлення. До того ж, ці методи не завжди дієві. Слимаки, виділяючи слиз, можуть повзти навіть через захисний бар’єр.
Деякі садівники висаджують навколо рослин трави з різким запахом, як-от чорнобривці, полин, коріандр чи шавлія. Проте це рідко дає очікуваний результат: слимаки нерідко продовжують знищувати врожай.
Ефективним засобом є нашатир: столову ложку розводять у літрі води й обприскують шкідників ввечері після заходу сонця. Важливо, щоб розчин потрапив безпосередньо на слимаків, інакше результату не буде. Проте обприскування варто проводити обережно, адже нашатир також слугує азотним добривом.
Одним із дієвих методів є використання спеціальних гранул, як-от на основі метальдегіду. Вони привертають слимаків, спричиняють у них зневоднення й забезпечують тривалий захист. Такі гранули безпечні для ґрунту та дощових черв’яків, а також зберігають ефективність навіть після дощу.
Для тих, хто уникає хімічних засобів, підійдуть пастки. Наприклад, між рослинами закопують пластикові стаканчики або обрізані пляшки з пивом чи забродженим варенням. Слимаки, приваблені запахом, потрапляють у пастки й тонуть. Інший варіант — мокрий картон або тканина, під які слимаки ховаються вночі. Зранку їх можна зібрати й утилізувати.