Перша помилка — використання старого насіння. Як правило, кріп і петрушка зберігають схожість протягом одного-двох, максимум трьох років. Тому, якщо ми знаходимо насіння сумнівного походження або надто старе, краще його не висівати, щоб не витрачати час і корисну площу.
Другою помилкою є неправильне замочування насіння. Зараз існує багато рекомендацій, але ми не радимо використовувати екстремальні методи, як-от ошпарювання насіння окропом. Це значно знижує його схожість.
Оптимальними варіантами для замочування насіння ефіроолійних рослин, до яких належать кріп і петрушка, є замочування у воді з температурою не вище 50°C, у розчині перекису водню протягом трьох-п’яти хвилин із подальшим промиванням, або ж у слабкому спиртовому розчині, наприклад, горілці, також із подальшим промиванням.
Третя поширена помилка — нерівномірний розподіл насіння по поверхні ґрунту. Щоб сходи були рівномірними, важливо забезпечити рівномірне розташування насіння. Для цього формуємо канавки за допомогою підручних засобів, наприклад, використовуючи дошку, яка допоможе зробити рівний і твердий ґрунт.
Четверта помилка — надто глибоке загортання насіння. Трьох-чотирьох сантиметрів ґрунту над насінням буде цілком достатньо.
П’ята помилка стосується вибору місця для вирощування. І кріп, і петрушка є рослинами, які люблять сонце, тому краще виділити для них найбільш сонячні ділянки городу.
Шоста помилка — загущення посівів. Якщо ґрунт щільний, погано структурований, слабко удобрений, а насіння висіяне надто густо, зелень буде жовтіти й рости погано. Тому висіваємо насіння рідше, а за потреби проріджуємо рослини.
Сьома помилка — недолік азотного живлення. Водночас тут є нюанс: зелень активно накопичує нітрати, тому азотні добрива вносимо дозовано. Для зелених культур краще використовувати добрива органічного походження.
На завершення хочемо дати два побажання. Перше — не шкодуйте місця для зелені, вибирайте відкриті сонячні ділянки, оскільки зелень, вирощена в теплицях чи парниках, буде менш ароматною. Друге — вирощуйте різні сорти петрушки та кропу. Наприклад, кучеряву петрушку, яка гірше зимує, і листову петрушку, що добре переносить зимові умови. Також варто обирати сорти кропу, які підходять як для пучкової зелені, так і для консервації.