Його шлях до зірковості розпочався ще в ранньому віці, коли, навчаючись у музичній школі, він разом з друзями створив свій власний гурт.
Юнацьке захоплення
Юнаки, якими були члени гурту, були справжніми фанатами музики, зокрема творів таких легендарних груп, як The Beatles і Chicago. Вони були настільки захоплені своєю ідеєю, що проводили репетиції в підвалах і ЖЕКах, присвячуючи час не лише навчанню, а й творчості.
Перший успіх
У дев’ятому класі гурт переріс у вокально-інструментальний колектив, який об’єднував клавіші, барабани, гітару, бас-гітару та віолончель. Завдяки таланту і наполегливості юних аматорів, група отримала свою програму та виграла тендер, що дало їм можливість виступати на найпрестижніших музичних площадках Києва.
Швидкий зліт
Швидко набувши популярності, “Явір” отримав перші гонорари, що дозволило їм розширити свою діяльність за межі Київської області. Виступи в Житомирській і Чернігівській областях, на різноманітних святках і заходах, дозволили групі вдосконалювати своє мистецтво та збирати гроші на нові інструменти.
Гурт, вже випускники школи, вражаючи публіку благодійним грандіозним концертом в консерваторії, розпалив повний аншлаг. Однак після закінчення шкільної діяльності кожен з музикантів обрав свій шлях, і гурт розпався.
Павло Зібров продовжив свою музичну освіту в Харківській консерваторії та поглиблював свій талант, виступаючи на весіллях та підробляючи у ресторанах. Проте він завжди тягнувся до свого рідного Києва, і через деякий час вирішив перевестися до Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського.
Сольна кар’єра
Наступні роки стали періодом сольної кар’єри Павла Зіброва. Запам’ятовуючі пісні “Білий цвіт на калині” і “Як побачу рідну хату” принесли йому неймовірну популярність. З того часу він не лише продовжує радувати слухачів своїм творчим доробком, але й відзначається як керівник власного Театру Павла Зіброва, де об’єднано талановитих артистів.