Така проблема виникає через різкі зміни у вологості ґрунту, коли рослина спочатку довго страждає від нестачі води, а потім отримує надмірний полив або рясний дощ. Через це плоди починають активно набирати вологу, їхня шкірка не встигає розтягнутися, і вони тріскаються прямо на кущах. Ще однією причиною може бути надлишок азотних добрив, коли зелена маса активно росте, а плоди не встигають розвиватися правильно.
Щоб вирішити цю проблему, потрібно стабілізувати режим поливу. Найкраще зволожувати ґрунт рівномірно, уникаючи як пересихання, так і надлишку вологи. Поливати помідори слід не поверхнево, а глибоко – приблизно двічі на тиждень у спекотну погоду, використовуючи теплу відстояну воду. Дуже важливо після поливу замульчувати землю навколо кущів скошеною травою або тирсою, щоб волога випаровувалася поступово і не створювала різких перепадів.
Ще один ефективний спосіб запобігти розтріскуванню – це внесення калійно-фосфорних добрив. Калій зміцнює клітинні стінки плодів, роблячи їх більш стійкими до розривів, а фосфор сприяє рівномірному дозріванню. Можна використовувати настій деревного попелу, який містить багато калію: достатньо розвести склянку попелу у відрі води і поливати кущі раз на два тижні. Якщо проблема вже проявилася, варто обприскати помідори розчином сульфату калію – це допоможе швидше зміцнити їхню шкірку.
Щоб уникнути тріскання, також важливо вчасно пасинкувати томати та не допускати надмірного загущення кущів. Якщо помідори ростуть занадто густо, волога випаровується нерівномірно, що призводить до перепадів у рості плодів. Видалення зайвих пагонів сприятиме кращій циркуляції повітря і рівномірному розподілу поживних речовин між усіма плодами.
Останній, але не менш важливий крок – це правильний вибір сортів. Деякі гібриди мають більш міцну шкірку і менш схильні до розтріскування. Якщо в попередні роки ця проблема вже виникала, варто звернути увагу на сорти, стійкі до перепадів вологи, такі як “Де Барао” або “Ріо Гранде”.