Кульбаби – дуже живучі бурʼяни, які здатні буквально заполонити ділянку за один сезон. З першого погляду здається, що позбутися їх легко – потрібно просто вирвати з коренем. Але, як показує практика, навіть маленький шматочок кореня, що залишився в землі, швидко проростає знову. Через кілька днів після видалення видно нову розетку листя – і все починається спочатку. Замкнене коло – не інакше!
Основна помилка багатьох городників полягає в тому, що вони борються лише з тим, що бачать на поверхні. А коренева система у кульбаб надзвичайно сильна та глибока – саме там накопичується весь життєвий потенціал цієї рослини. Боротьба з кульбабами починається не з викопування чи обробки гербіцидами, а зі стратегії, яка передбачає знищення їхнього способу розмноження.
Найголовніше завдання – не дати насінню визріти. Не чекайте, поки зʼявляться пухнасті кульки, а зрізайте квітконоси ще до цієї фази. Якщо регулярно скошувати рослину саме тоді, коли вона тільки починає цвісти, це значно сповільнює її поширення по ділянці. Це не дає рослині зацвітати й розсіювати насіння вітром, а значить, і нових паростків буде значно менше.
Також дуже непогано у боротьбі з кульбабами себе проявляє мульчування. Якщо щільно накрити ґрунт органічною або неорганічною мульчею, світло не потраплятиме до насіння, і воно не проростатиме. Це особливо ефективно на грядках, де кульбаби ще не встигли закріпитися. З газоном, звичайно, такий “трюк” не пройде.
Що ж до хімічних засобів, то вони часто дають лише короткочасний ефект. Гербіциди не здатні проникнути достатньо глибоко, а саме там і ховається найміцніша частина рослини. Через кілька тижнів після обробки земля знову вкривається знайомими жовтими квітками. Кульбаби дивовижно пристосовуються до будь-яких умов і легко витримують навіть складні погодні обставини. Тому найкраще рішення – це терпіння і системний підхід.