Якщо морква на ваших грядках виростає то крива, то несолодка – причина часто в складі ґрунту, а не в сорті чи неправильному поливі. Добре, що аграрії знають, як можна легко і буквально задарма виправити ситуацію. У кожного господаря в арсеналі завжди є деревний попіл, адже це дуже корисна річ для культур.
Цей засіб добре знайомий багатьом, але не всі знають, як саме правильно його застосовувати. Секрет у регулярності та дозуванні. Після кожного поливу або дощу варто пройтися міжряддями і обережно й рівномірно розсипати попіл (2 жмені на кожен квадратний метр). Далі потрібно трохи пройтися сапкою або грабельками, щоб попіл трохи змішався з верхнім шаром ґрунту, і все – робота зроблена.
Та чому ж саме попіл обирають аграрії, а не комплексні добрива? Ну по-перше, він знижує кислотність землі, а саме в кислих умовах морква найчастіше росте “рогатою” і гіркуватою. По-друге, попіл багатий на калій, а це саме той елемент, що відповідає за ріст коренеплодів, їх соковитість і здатність накопичувати природні цукри. Тобто морква буде не просто велика, а ще й смачна.
Не перестаємо співати оди попелу й згадаємо ще й про шкідників. Попіл створює доволі некомфортне середовище для личинок і ґрунтових комах, які нерідко підʼїдають коренеплоди зсередини. А після внесення цієї дивовижної речовини морква буде не тільки красива ззовні, а й цілісна всередині.
Застосовувати попіл можна раз на 2 тижні або раз на 10 днів, орієнтуючись на погоду. Якщо літо сухе, варто перед внесенням полити грядку, щоб вода допомогла попелу швидше “включитися” в роботу. І вже в середині сезону буде помітно, що бадилля стає міцнішим, а самі коренеплоди ростуть прямими й товстенькими, як треба.
Не забувайте, що не варто поєднувати попіл з азотними добривами, особливо з гноєм або аміачною селітрою. У такій комбінації користі буде мало. А от як самостійне підживлення попіл працює просто чудово.