Особливість груші в тому, що вона часто запускає гілки всередину крони. Через це крону доводиться постійно формувати, розводити гілки назовні. Часто з’являються двійники – дві гілочки, що ростуть поряд. Такі гілки дереву важко утримувати, тому їх краще прибирати. Але це стосується радше зимової чи весняної обрізки.
Літня обрізка – дуже делікатна справа. Дерево зараз “не спить”, у ньому йде активний сокорух, і воно відчуває кожен зріз. Тому головна задача – не нашкодити. Потрібно обирати, де зробити мінімальну кількість зрізів, і відразу досягти кількох цілей: освітлити крону, прибрати непотрібні пагони та трохи розвантажити дерево від зайвої зелені.
Використовують для цього лише секатор. Товсті гілки не чіпаємо – не хочемо завдати дереву зайвого стресу. Зараз ми робимо легеньку косметичну обрізку.
Дивимось на крону. Якщо є гілка, що росте всередину або сильно опустилась донизу – прибираємо її. У груші є звичка тягнути вертикальні гілки вгору. Якщо бачимо таку, яка виглядає зайвою або надто загущує крону, краще її зняти.
Головне правило – не перестаратись. Навіть якщо дуже хочеться зробити ще один зріз – краще утриматись. Господині діляться досвідом: коли обрізали занадто багато, дерево починало гірше рости, особливо це стосується молодих груш.
Пам’ятайте: краще прибрати одну гілочку, ніж кілька зайвих. Іноді буває, що дві гілки ростуть дуже близько – тоді залишаємо одну, але лише якщо це справді потрібно.
Якщо бачимо гілку, що росте догори або всередину крони, і вона затіняє інші – можна одним зрізом прибрати зайве, одночасно відкривши доступ до світла іншим гілкам. Вертикальні гілки, які ростуть всередину, також можна зняти – груша не любить загущення.
Деколи досить просто трішки прикоротити гілку, щоб вона перестала рости туди, куди не потрібно. Але й тут важливо не захоплюватись – кожен зріз для дерева як операція без анестезії. Чим менше, тим краще.
Якщо бачимо, що гілка стала конкурентом основному стовбуру і почала тягнутись догори, її краще прибрати. Центральну гілку цього літа краще не чіпати, хай росте. А ось бокові, які заважають, – можемо освітлити.
Звертаймо увагу на те, щоб не залишати “пеньочків” після обрізки. Робимо акуратні зрізи. Іноді один правильний зріз дозволяє розвантажити одразу кілька ділянок у кроні.
Що робити з гілками, на яких уже є зав’язь або плоди? Їх не чіпаємо. Літня обрізка не повинна шкодити урожаю. Залишаємо все, що плодоносить, і даємо грушам дозріти.
Наприкінці ще раз переглядаємо дерево. Якщо щось дуже впадає в око – можна прибрати. Але загалом: чим менше втручань, тим краще. Крона має бути легкою, з доступом до сонця, але не оголеною.