Сьогодні мова піде про капусту – овоч, який так приваблює комах, черв’ячків та інших дрібних шкідників. Вирощування цього овочу потребує турботи, адже він часто стає їхньою здобиччю.
Щоб підвищити стійкість капусти, її варто садити поруч із сумісними культурами. Найкраще поєднувати її з петрушкою (кучерявою і звичайною), різними видами салату, кінзою та шпинатом. У такому сусідстві капуста росте здоровішою і міцнішою.
Спершу рослина з’являється у розсаднику, а згодом пересаджується на грядку. Поруч можуть розташовуватися й інші види: броколі, пекінська або червона капуста з антоціанами. Грядка рідко буває порожньою – там часто ростуть салати, шпинат, кріп, горох чи коріандр.
Серед шкідників особливо небезпечним є капустяний жук-кравець. Він отримав свою назву через звичку “підстригати” молоді рослини на своєму шляху. Щоб уникнути пошкоджень, капусту після висадки радять добре полити й накрити агроволокном на кілька днів. Це допомагає їй прижитися та захиститися від небажаних гостей.
Пряні трави, такі як петрушка, кінза, селера, створюють природний захист і відлякують попелицю, білокрилку, блішок та молі. Особливу роль відіграють антоціанові овочі – червоні салати чи капуста. Антоціани не лише прикрашають грядку яскравим кольором, а й корисні для здоров’я людини, допомагають боротися із запаленнями, знижують ризик діабету 2 типу та підтримують нормальний тиск.
Додатковим засобом захисту може стати деревій звичайний. Для обробки капусти беруть 800 г сухої трави, заливають 2 л окропу, настоюють 30–40 хвилин, додають ще 8 л води і тримають 2 доби. Після проціджування до відвару додають господарське мило й обприскують рослини.
Агроволокно також залишається надійним помічником. Воно захищає капусту від шкідників, утримує вологу та полегшує догляд, особливо на початку осені, коли ночі стають прохолодними.