З року в рік на початку сезону багато городників, особливо новачків, роблять одну й ту саму помилку: вносять на грядки свіжий гній, сподіваючись швидко підживити рослини. І тут халепа: замість шаленого росту культур трапляється так, що рослини або чахнуть, а бо й зовсім пропадають. Чому так відбувається, пояснили професіонали.
Свіжий гній, чи то коровʼяк, чи кінський, містить дуже високу концентрацію аміаку. Ця речовина буквально випалює ніжні корінці рослин. Коріння, замість того щоб забирати з ґрунту поживні речовини, отримує сильний стрес та опік, тому й на подальший розвиток рослини марно сподіватися.
Та це не єдина причина відмовитися від свіжого гною, адже варто розуміти, що цей матеріал є продуктом життєдіяльності тварин, і в ньому містяться мільйони бактерій. Тому ризик появи хвороб та шкідників зростає в рази. Чи треба це вам? Напевно що ні.
Та й це ще не все, згадайте про бурʼяни. Тварини вживають у їжу корми, що часто містять насіння різноманітних трав, у тому числі і бурʼянів. Це насіння, пройшовши через травну систему, не втрачає своєї схожості. Таким чином, разом із “добривом” ви рівномірно і щільно засіваєте всю свою ділянку насінням осоту, пастушої сумки, різних трав, які зійдуть наступної весни набагато швидше за вашу моркву чи цибулю.
Що ж робити зі свіжим гноєм? Правильна відповідь – дати йому перепріти. Процес компостування перетворює небезпечну сировину на справжнє “чорне золото” – перегній. Під час перепрівання під впливом температури розкладається аміак, гине більшість патогенів і насіння бур’янів. Готовий перегній стає однорідною, пухкою, темно-коричневою або чорною масою, що пахне свіжою землею, а не аміаком.
Найкращий час для внесення вже готового перегною – осінь. Його треба рівномірно розкидати по ділянці і одразу закопати в ґрунт під час перекопування. Середня норма – близько відра на квадратний метр.