Останні роки все більше городників відмовляються від важких відер перегною і пробують сидерати. Раніше важко було уявити новий сезон без внесення перегною на грядки, але він має як свої плюси, так і очевидні мінуси. І до цього ще повернемося. По-перше, сидерати це дешевше і легше. Вони сіються восени, потім перекопуються, а навесні ґрунт знов родючий та наповнений поживними речовинами.
Більшість сіє гірчицю чи фацелію, і це класика. Але не менш подобається дачникам суріпиця та конюшина. Суріпиця росте навіть на бідному ґрунті, робить землю пухкішою і не дає розвиватися грибковим хворобам.

Конюшина накопичує у своїх коренях азот, саме той, який ми намагаємося дати з перегноєм. Вона має доволі сильну кореневу систему, яка тягне поживні речовини звідти, куди овочеві культури не дістають. Крім того, коріння конюшини добре розпушує ґрунт, тому у кого регіонах з суглинистими ґрунтами на цей сидерат треба звернути особливу увагу.
Стосовно мінусів перегною, окрім його немаленької ціни і того, що його зберігання та транспортування додає незручності, він ще несе в собі грибкові хвороби та насіння бурʼянів. Тож навіть якщо ви всю осінь обробляли грядки під патогенів, у новому сезоні все це буде.

З сидератами такої проблеми немає, їх сієш після збору врожаю, і далі вони самі працюють. Єдине, що результат не миттєвий. Поки вони виростуть, поки перегнивають, треба почекати, і це звісно мінус. Але користі від них значно більше.
Щоб ефект від конюшини та суріпиці був ще сильнішим, навесні, коли перекопуєте сидерати, можна додати компосту і золи. Це зробить ґрунт максимально поживним і дозволить у цьому сезоні обійтися без перегною.
І ще одна порада від городників — не висмикуйте сидерати з корінням, а тільки зріжте верхню частину. Корені залишаться в землі, перегниють і наситять землю азотом. І вже через кілька тижнів після перекопування можна висаджувати овочі, для яких поживних речовин будуть повні грядки.