Часник – одна з найпопулярніших культур. Він потрібен і для борщу, і для солінь, і для консервації, та й просто завжди має бути під рукою. Здається, що вирощувати його дуже легко: восени встромив зубчики в землю, а влітку зібрав урожай. Саме через цю уявну простоту багато хто й втрачає половину або навіть увесь часник. Господині часто дивуються, чому на сусідній грядці виростають великі головки, а на їхній – дрібнота й хвороби. Усе вирішує правильний вибір місця посадки.
Перша велика помилка – садити часник після самого себе. Така грядка швидко виснажується, а в ґрунті накопичуються хвороби й шкідники, які люблять саме цю культуру. Урожай з кожним роком стає все дрібнішим. Якщо немає іншого варіанта, господині радять хоча б внести перегній, перекопати землю й додати фосфорно-калійні добрива, але краще все ж знайти нове місце.
Ще одна поширена помилка – висадка після коренеплодів: моркви, буряка чи картоплі. Вони дуже виснажують ґрунт, особливо картопля, яка витягує весь калій і фосфор. А саме ці елементи часнику потрібні для формування великих головок.
Не підходять і “сусіди по сімейству” – цибуля, томати та навіть полуниця. У них спільні хвороби й шкідники, тому часник на таких грядках швидко хворіє.
Городниці також радять уникати свіжоперекопаної землі. На пухкому ґрунті зубчики йдуть надто глибоко, довго сходять і можуть загнити. Перекопку краще робити хоча б за два тижні до посадки, щоб земля встигла осісти.
Важливо пам’ятати: часник не росте на бідних ґрунтах. Якщо одразу після збору врожаю встромити зубчики без жодних добрив – виросте дрібнота. Культура потребує поживної землі. Тому заздалегідь додають перегній, компост, фосфорно-калійні добрива. А ось свіжий гній – табу: він викликає гниття й хвороби.
Низини для часнику також не підходять. Там навесні застоюється вода, і половина врожаю може згнити. Краще робити високі грядки. Не любить ця культура й кислих ґрунтів. Оптимальна реакція – нейтральна або слабокисла. Якщо земля кисла, її вапнують золою чи доломітовим борошном.
Є й культури-попередники, після яких часнику найкраще. Це огірки, кабачки, гарбузи – вони залишають пухку, збагачену органікою землю. Добре почувається часник і після бобових, які насичують ґрунт азотом, а також після зернових чи сидератів.
Посадку роблять приблизно за місяць до стійких заморозків. У середній смузі це початок жовтня. Якщо посадити занадто рано – часник може піти в ріст і зимує з зеленню, що шкодить врожаю. Якщо запізнитися – не встигне укорінитися й може вимерзнути. Зубчики садять на глибину 8–10 см, між ними залишають 10–15 см, а між рядами – близько 20–25 см.
Перед посадкою грядку готують заздалегідь: прибирають бур’яни й рештки рослин, перекопують, додають органіку та мінеральні добрива. Важливо не знімати лушпиння із зубчиків – воно є природним захистом від гнилі. В кінці осені грядку мульчують перегноєм чи компостом. Це захистить часник від морозів. Весною мульчу знімають, і рослина активно йде в ріст.
Поливати після посадки не потрібно – вистачає осінніх дощів. Навпаки, зайва волога може зашкодити.
На перший погляд ці правила здаються простими, але саме вони визначають, чи буде часник великим і здоровим, чи дрібним і хворим. Господині радять готувати грядки завчасно, уважно підбирати місце й не нехтувати добривами. Тоді часник обов’язково віддячить щедрим урожаєм.