Буває, що кущі перцю ламаються під вагою плодів. Підв’язка допомагає, але не завжди рятує, адже врожай іноді буває настільки рясним, що гілки просто не витримують. Господині відзначають: часто рослини, які не підв’язували, але які ростуть на агроволокні чи спеціальній тканині, тримаються навіть краще. Вони вільно розкладаються, не падають і не ламаються.
Цікаво, що друга хвиля плодоношення у перцю часто буває навіть кращою за першу. Якщо в червні погода стоїть прохолодна, рослини гальмують у рості, і перші зав’язі виходять слабшими. А от пізніше, коли теплішає, плоди виростають більшими, яскравішими й соковитішими.
Є ще одна особливість. Якщо в лунку під час посадки закласти достатньо поживних речовин і додати триходерму, то далі можна майже не перейматись підживленням. Дощі поливають самі, засухи не шкодять, а рослини ростуть міцними й здоровими. Така технологія часто називається “посадив і забув”. Вона підходить і для томатів, і для перців.
Господині радять не надто заморочуватися з формуванням куща, прищипуванням чи видаленням пасинків. Усі ці прийоми додають лише невелику частку до врожайності, тоді як висадка кількох додаткових рослин дає той самий ефект без зайвих витрат часу й сил. Тому багато хто воліє витратити енергію на інші справи, а з перцю просто збирати урожай.
Звісно, іноді все ж варто робити профілактичні обробки, щоб запобігти гнилям чи іншим неприємностям. Для цього застосовують біопрепарати, наприклад ті, що містять сінну паличку. Але загалом перець вважається досить стійкою культурою.
Отже, секрет простий: дайте рослинам усе необхідне ще на старті, використовуйте триходерму, мінеральні добрива в посадкову лунку, а далі просто спостерігайте, як вони ростуть. Іноді чим менше втручання, тим краще результат. Кущі не ламаються, плоди добре визрівають, і урожай радує своєю щедрістю.