Завдання господині полягає в тому, щоб правильно визначити, які пагони залишити, а які видалити. Саме це допоможе кущу зберегти силу, краще використовувати поживні речовини і закласти майбутній урожай.
Дворічні пагони, що вже відплодоносили, залишати немає сенсу. Їх кора грубіє, тріскається, і вони лише забирають харчування у молодих пагонів. Тому восени їх повністю вирізають біля самої землі. Молоді ж пагони, що виросли цього року, навпаки, зберігають, адже саме вони дадуть ягоди наступного літа. Важливо залишити не більше 5–12 найсильніших і найздоровіших, щоб кущ не загущувався.
Обрізання слабких, пошкоджених або хворих пагонів також обов’язкове. Вони заважають циркуляції повітря, створюють підвищену вологість у середині куща та стають розсадником інфекцій. Краще одразу прибрати й ті гілки, які ростуть всередину крони чи перехрещуються між собою. Так кущ стає світлішим, провітрюваним і менш вразливим до грибкових захворювань.
При формуванні куща застосовують кілька підходів. Лінійна або шпалерна система дозволяє розподіляти пагони вздовж дроту чи в один ряд, що спрощує збір урожаю. Веєрна формування передбачає розкидання пагонів від центру куща, завдяки чому середина добре освітлюється. Вертикальна більше підходить для високих сортів – пагони спрямовують вгору, утворюючи міцний каркас.
Не менш важливе правильне виконання зрізу. Інструмент має бути гострим і чистим, щоб не роздавлювати тканини. Старі пагони вирізають максимально низько, не залишаючи пеньків, а бокові гілочки вкорочують над брунькою, що спрямована назовні. Це стимулює ріст нових плодоносячих відгалужень.
Обрізка трохи відрізняється залежно від сорту. У літніх сортів восени видаляють усі дворічні пагони, залишаючи лише цьогорічні. У ремонтантних – усе залежить від бажаного результату. Якщо потрібен урожай влітку, дворічні пагони зрізають, а однорічні залишають. Якщо ж хочуть осінні ягоди, частину молодих пагонів обрізають після збору, залишаючи інші для плодоношення.
Оптимальний час для осінньої обрізки – після закінчення плодоношення та листопаду, коли кущ зупиняє активний ріст. У більшості регіонів це вересень–жовтень. Важливо, щоб погода була сухою, адже у вологу пору зрізи загоюються гірше та легше уражаються грибками.
Після обрізки корисно підживити кущі. Органічні добрива – перегній або компост – покращують ґрунт і зміцнюють корені. Фосфорні та калійні добрива підвищують морозостійкість і закладають основу для майбутнього врожаю. Азот восени використовують обмежено, щоб не провокувати ріст зелених пагонів перед зимою.
Не менш важливим є мульчування. Шар соломи, листя чи перегною захищає ґрунт від пересихання, зберігає тепло й стримує ріст бур’янів. Особливо корисно це в холодних регіонах, де морози можуть пошкодити коріння. У багатьох випадках пагони ще й пригинають до землі та прикривають лапником або агроволокном. Це додатково захищає їх від морозу й вітру.