Гортензія завжди вважалася однією з найгарніших рослин у саду. Вона нічим не поступається трояндам, проте має свої “підводні камені”, про які часто навіть не здогадуються садівники. Дехто після кількох років вирощування відверто жалкує, що посадив гортензію на своїй ділянці – і ось чому.
Перше, що варто знати, – вона неймовірно вимоглива до ґрунту. Якщо земля занадто лужна чи навіть трохи відхиляється від потрібної кислотності, рослина швидко втрачає красу, листя починає жовтіти, а цвітіння стає блідим і мізерним. Підібрати ідеальні умови не завжди легко, а постійно підкислювати ґрунт – неабияка морока.
Також гортензія буквально не терпить пропусків поливу. Варто пропустити буквально один раз у спекотні місяці – і кущ одразу втрачає свою пишність й красу, квіти обвисають, немов їх не поливали цілу вічність. Якщо немає можливості приділяти увагу поливу постійно, рослина стає радше тягарем, ніж окрасою ділянки.
Не менш важливо врахувати її розміри. Дорослий кущ може розростатися на 2-3 метри завширшки, займаючи чимало місця. У невеликих садках це створює проблеми, адже інші культури буквально благають про простір, не отримуючи достатньо світла і повітря.
Деякі сорти гортензій несуть ще й пряму загрозу здоровʼю. Наприклад, в гортензії крупнолистній міститься велика кількість ціаніду. Садівники відносять її до помірно токсичних рослин. Якщо цю квітку випадково зʼїсти, то можна отримати сильне харчове отруєння.
І нарешті, хвороби та шкідники. Ця рослина доволі вразлива: грибок, борошниста роса, попелиця – часті гості на кущах, хоч і непрохані. Без обробки спеціальними препаратами обійтися складно, а це знову ж таки потребує часу й коштів. Обирати тільки вам – садити чи не садити цю рослину, але якщо знати усі нюанси, вибір зробити легше.