Вирощені під зиму томати рідше хворіють чорною ніжкою та фітофторою, не витягуються й не потребують пікірування. Їх одразу можна висаджувати на постійне місце.
Сіяти насіння можна як у теплиці, так і у відкритий ґрунт. У відкритому ґрунті це роблять по мерзлій землі, коли вже встановилися морози. Це важливо для того, щоб насіння не проросло передчасно й не загинуло від холоду. Місце для посіву потрібно підготувати заздалегідь, поки земля ще не замерзла. У середній смузі зазвичай сіють у листопаді, але завжди потрібно орієнтуватися на погоду. Якщо у цей час часто трапляються відлиги, краще відкласти посів на пізніший період.
У теплиці насіння сіють із січня, коли настають стабільні холоди. Сіяти потрібно густо, адже не всі насінини проростають одночасно. Лунки або борозенки слід попередньо пролити водою, висіяти сухе насіння й присипати тонким шаром перегною. Глибина посіву має бути не більшою за один сантиметр. Після цього місце накривають укривним матеріалом.
З настанням тепла потрібно слідкувати, щоб ґрунт у теплиці не пересихав. Розсада озимих томатів добре розвивається, не боїться короткочасних заморозків, легше адаптується на новому місці й раніше зацвітає. У травні такі томати вже можуть почати плодоносити, адже їм не потрібно витрачати сили на акліматизацію. Завдяки загартуванню вони витриваліші, стійкіші до фітофторозу й швидко вкорінюються після пересаджування.
У відкритий ґрунт насіння сіють так само, як і в теплицю: у неглибокі борозенки по сухій землі, присипають перегноєм і не поливають. Після посіву грядку накривають агроволокном або опалим листям. Коли сніг розтане й з’являться сходи, рослини можна укрити парничком або тимчасово пересадити в теплицю, доки вони не зміцніють. Потім розсаду сміливо висаджують у відкритий ґрунт.
Для такого способу краще використовувати чисті сорти томатів, а не гібриди, адже у гібридів результат може бути непередбачуваним.