Якщо кора розривається, то дерево стає беззахисним перед вологістю, грибками та шкідниками.
Виявили тріщину — не панікуйте
Найчастіше тріщини помітно ранньою весною, коли сніг ще не зійшов, а сонце вже припікає. Їх легко впізнати: кора розколюється вертикально, утворюючи темну смугу, іноді — з підсохлою деревиною всередині. Такі місця треба перш за все відчистити від відмерлих шматочків кори — тільки до живої тканини, щоб не пошкодити здорову частину стовбура. Це відкриває доступ повітрю й готує поверхню до лікування.
Дезінфекція та замащування
Після зачистки варто обробити рану дезінфекційним розчином. Садівники радять простий і дешевий засіб — 1 чайну ложку мідного купоросу на літр води. Розчином зручно промазати щіткою чи губкою, або розприскати з пульверизатора, щоб знищити спори грибків. Після висихання можна переходити до замазки.
Найпростіша, найдоступніша та найдавніша замазка — з глини та коров’яку (1:1). Деякі додають жменю деревної золи або трохи подрібненого моху — це покращує пластичність і знезаражує. Суміш має нагадувати густу сметану: не стікає, але легко наноситься. Її потрібно щільно втерти в рану, щоб заповнити всі порожнини, і зверху обгорнути тканиною або мішковиною. Це не дасть суміші висохнути надто швидко.
Як уберегти замазку від змивання
Дощі — головний ворог лікувальної глиняної суміші. Тому досвідчені садівники радять після нанесення замазки обмотати місце поліетиленом або ізоляційною стрічкою, залишивши невеликий отвір для дихання деревини. Через 2–3 тижні укриття можна зняти — глина вже підсохне і захистить стовбур до повного загоєння. Щоб тріщини не з’являлися знову, дерева білять восени вапняним розчином із додаванням глини чи мідного купоросу. Це запобігає нагріванню кори вдень і її різкому охолодженню вночі.