Це питання часто виникає у городників восени, коли на ділянці накопичується багато бадилля, стебел та іншої органіки.
Відразу зазначимо: компост можна робити з будь-яких рослинних відходів. Неважливо, були вони уражені хворобами чи ні. Існує перевірена схема, яку використовують промислові підприємства, що виробляють компост для продажу. У них уже відпрацьовано найефективніший спосіб переробки органіки з мінімальними витратами.
Чому це працює? Утворення компосту забезпечують бактерії. Вони не потребують дорогих препаратів або спеціальних компостерів. Їм потрібні лише три речі: волога, азот і доступ повітря. Саме для цього у компостну купу варто змішувати свіжу “зелену” органіку (листя, трава, овочеві відходи) з сухою “мертвою” (гілки, тирса, солома, стебла). Зелена частина дає азот, а суха – вуглець. Якщо баланс порушений, процес сповільнюється.
На підприємствах органіку складають у великі насипи – справжні “холми” заввишки з людину. Раз на кілька днів їх ворушать технікою, щоб наситити повітрям. У домашніх умовах можна діяти подібно: або періодично перелопачувати купу, або хоча б проколювати її вилами, щоб кисень доходив усередину. Так процес іде швидше. А щоб верхній шар не пересихав, його бажано прикривати чи додавати зверху свіжу зелену масу.
Що робити із хворим бадиллям? Тут підхід майже той самий, але з нюансом. Усе потрібно зробити так, щоб у купі піднялася температура понад 50 °C. Тоді знищуються не тільки насіння бур’янів і шкідники, а й патогенні мікроорганізми. Для цього бадилля краще подрібнити, зволожити його розчином сечовини або селітри (приблизно 100 г на відро води) і скласти в купу. Через 3–4 дні купу слід перемішати, ще раз зволожити, але вже розчином цукру або солодкими відходами (наприклад, варенням чи соковитими фруктами). Далі процес повторюється з чергуванням: азот – цукор – азот.
Через кілька тижнів активної роботи бактерій купа нагрівається, і це “гаряче компостування” дозволяє швидко й безпечно переробити навіть заражені залишки. Якщо ж немає бажання так старатися, можна просто скласти органіку в купу й чекати – за 2–3 роки патогени також зникнуть, але процес буде значно повільніший.
Висновок простий: компостування піддаються будь-які рослинні рештки. Якщо створити бактеріям потрібні умови – вологу, азот і доступ повітря, вони зроблять за вас усю роботу. Саме за цим принципом працюють великі підприємства, і цей досвід варто брати собі на озброєння.