Якщо не вжити заходів, такі рослини поступово слабшають, гірше зимують і зрештою гинуть.
Багато хто намагається вирішити проблему за допомогою хімічних засобів. Вони діють швидко, але мають суттєві недоліки: знищують не лише шкідників, а й корисну мікрофлору, накопичують токсини у ґрунті, а згодом втрачають ефективність, оскільки шкідники пристосовуються. Саме тому все більше садівників звертаються до народних методів, які працюють м’яко, не шкодять природі й забезпечують стабільний результат.
Ще наші пращури знали, що природа сама дає все необхідне для захисту рослин. Вони використовували золу, молочну сироватку, часник, цибулю та мило. Один особливий рецепт вважався найкращим засобом для суниці та винограду, адже він діяв одразу в трьох напрямках – оздоровлював, підживлював і захищав.
Основу старого рецепту складають три компоненти: зола, мило та сироватка. Зола містить кальцій, калій, фосфор і безліч мікроелементів, які знезаражують ґрунт і зміцнюють рослини. Молочна сироватка додає корисні бактерії, які створюють на листках природний захисний бар’єр від грибків і гнилі. А мило допомагає розчину краще триматися на поверхні листя.
Щоб приготувати розчин, у 10 літрах гарячої води настоюють 2 літри деревної золи протягом доби, періодично перемішуючи. Потім додають 50 грамів натертого господарського мила або 50 мілілітрів рідкого зеленого. Окремо готують молочну частину – 1 літр сироватки або кефіру розводять у 5 літрах води та додають 10 крапель аптечного йоду. Потім усе змішують. Отриманого розчину вистачає, щоб обробити кілька соток суниці або до 25 кущів винограду.
Обробку проводять тричі за сезон: навесні – перед цвітінням, після збору ягід і восени перед підготовкою до зими. Оптимальний час – ранок або вечір у суху, безвітряну погоду. Важливо не перевищувати концентрацію, інакше можна обпекти листя.