Зелень над поверхнею ґрунту, звісно, викликає занепокоєння – і недарма.
Коли зубки часнику проростають завчасно, в них починають витрачатися запаси цукрів, які зазвичай накопичуються для зимівлі. Саме ці речовини допомагають часнику витримати морози та активно рушити в ріст навесні. Якщо ж цукри витрачені восени, морозостійкість цибулини суттєво знижується, і вона може підмерзати навіть при незначних холодах. Це, своєю чергою, впливає і на її стійкість до хвороб, і на загальну врожайність.
Що ж робити в такій ситуації? Поки не настали морози, нічого особливого робити не потрібно. Дочекайтесь перших стабільних холодів, коли температура опуститься нижче нуля, а земля промерзне хоча б на один сантиметр. У цей момент потрібно провести гарне мульчування грядок.

Мульча допомагає утримувати стабільну температуру ґрунту в зоні, де розташована цибулина, і запобігає її промерзанню. Це створює своєрідний “термос”, який дає змогу часнику комфортно перезимувати.
Навесні, коли земля відтане, бажано підживити рослини сульфатами. Якщо є можливість, приготуйте суміш, що містить калій, магній, залізо, амоній та мідь у сульфатній формі. Якщо ні – достатньо буде зробити підживлення сульфатом амонію та сульфатом калію. Візьміть по одній столовій ложці кожного добрива на 10 літрів води й обережно пролийте грядки.
Калій допоможе підвищити холодостійкість, а амонійна форма азоту добре засвоюється навіть у прохолодному ґрунті, коли інші форми азоту ще недоступні для рослин. Завдяки цьому часник швидше відновиться після зими.
Невелика поява жовтих кінчиків листя можлива – це наслідок холодового стресу, але турбуватися не варто. Якщо виконати мульчування і весняне підживлення, рослини впораються без проблем.
Отже, все, що потрібно для збереження озимого часнику – це своєчасне укриття на зиму та правильна підтримка навесні. Раджу уважно ставитися до цих простих дій – і ваш часник віддячить гарним урожаєм.