Коренева селера — одна з найвибагливіших, проте й найкорисніших городніх культур.
Сіємо розсаду
Щоб отримати міцну й здорову коренеплідну селеру, розсаду починають вирощувати вже на початку лютого. Ґрунт для посіву має бути легким і поживним — суміш торфу, перегною та піску у рівних частинах. Насіння не заглиблюють, лише злегка присипають піском і зволожують через дрібне сито. Контейнер накривають плівкою чи склом і ставлять у тепле місце (+20…+22 °C).
Перші сходи з’являються не швидко — через 2–3 тижні. Як тільки паростки підростуть, плівку знімають і забезпечують достатнє освітлення. На етапі 2–3 справжніх листочків сіянці пікірують в окремі горщики, бо селера не любить тісноти.
Квітневий переїзд та літній догляд
У середини квітня, коли денна температура стабільно тримається вище +10 °C, розсаду висаджують у грядки. Та за тиждень до цього її загартовують: спочатку виносять на кілька годин на свіже повітря, потім залишають на день, поступово привчаючи до сонця і прохолоди.
Місце для селери має бути добре освітлене, з родючим, пухким ґрунтом. Лунки роблять на відстані 30 × 30 см. При висаджуванні важливо не заглиблювати точку росту — саме від цього залежить формування великого, рівного коренеплоду.
Поливати рослину треба регулярно, особливо в посушливу пору, бо нестача вологи призводить до волокнистості кореня. Щоб коренеплід формувався правильно, у середині літа обережно відгортають землю від основи — так утворюється округла, щільна форма.

Важливо не підгортати, як інші культури, — це лише погіршить смак.
Осінній фінал
Кореневу селеру збирають не раніше, ніж вона повністю дозріє, зазвичай перед першими заморозками. Саме тоді вона накопичує максимум ароматичних речовин, стає соковитішою, з вираженим смаком і стійким запахом. Викопують обережно, намагаючись не пошкодити шкірку. Зрізають бадилля, залишаючи коротенькі ніжки, і дають коренеплодам підсохнути на повітрі.