Колись на скляні дошки почався справжній бум, бо їх рекламували як найбільш гігієнічні та безпечні для здоров’я. Логіка була проста — скло не має пор і тріщин, де могли б ховатися бактерії, на відміну від дерева. До дерев’яних дошок завжди було багато претензій, мовляв, вони вбирають соки від м’яса, вологу, і їх неможливо нормально продезінфікувати.
Пластик теж потрапив під роздачу, бо ніж під час нарізки відшаровує мікрочастинки, які ми потім мимоволі з’їдаємо. На цьому фоні скло здавалося ідеальним виходом, але на практиці все виявилося зовсім не так райдужно.
Кухонні дошки — яку краще обрати
Господині швидко зрозуміли, що користуватися такими дошками, м’яко кажучи, незручно. По-перше, цей звук ледь не у сусідній двір чути, як ніж клацає по поверхні. По-друге, продукти на склі постійно ковзають, що заважає нормально працювати. Але найбільша біда в тому, що скляні дошки миттєво “вбивають” ваші ножі.
Навіть дорога сталь стає тупою за тиждень, а то й швидше. Це відбувається через те, що загартоване скло за своєю природою набагато твердіше за лезо ножа. Коли тонке лезо вдаряється об таку поверхню, його крайка просто розплющується або викришується. Виходить, що ви щоразу не ріжете, а наче б’єте ножем об камінь.
Окрім нищення ножів, у скла є ще один мінус — воно може тріснути від удару чи гарячого, і дрібні уламки в їжі значно небезпечніші за будь-які бактерії.
Яку дошку краще обрати на кухню?
Кухарі все ж радять повертатися до якісного дерева. Щоб дерево було безпечним і не накопичувало бактерій, за ним треба просто правильно доглядати. Потрібно мати окремі дошки для сирого м’яса, риби та овочів. Після використання дошку треба добре вимити та витерти насухо. Раз на місяць корисно протирати її звичайною мінеральною олією, щоб дерево не пересихало і не з’являлися тріщини.
А для дезінфекції можна використовувати звичайний оцет або сіль із лимоном — це вбиває всі мікроби не гірше за будь-яку агресивну хімію. Скляні ж дошки краще залишити для красивої подачі закусок чи просто на всяк випадок.