Взагалі малина – культура доволі непримхлива, над нею не потрібно чаклувати місяцями, щоб отримати врожай – вона виросте гарним кущем і дасть ягоди, але ж які і скільки – оце вже питання. Кілька простих дій у квітні-травні якраз вирішують, чи збиратимете ягоди відрами, чи за весь сезон побачите жменьку.
Починати роботу над кущем треба завжди обрізки. Малина плодоносить на торішніх пагонах, тому всі сухі, поламані і тонкі гілки просто забирають силу в куща і більше нічого не дадуть. Їх треба обрізати під корінь. Здорові пагони треба вкоротити зверху на 10–15 см до першої міцної бруньки. Це зупиняє ріст угору і змушує кущ пускати бічні гілочки – якраз на них формується найбільше ягід.
Далі – підживлення. Навесні малині найбільше потрібен азот. Карбамід, він же сечовина, розсипають по вологому ґрунту з розрахунку близько 25 грамів на квадратний метр і злегка загортають граблями. Хто віддає перевагу органіці – готують настій курячого посліду у співвідношенні 1:20 або коровʼяку 1:10. Садівники також радять розсипати під кущами деревну золу – літрова банка на метр площі робить ягоди реально солодшими.
Після підживлення грядку треба не забути замульчувати. Тут підійде солома, перепріла тирса або скошена трава. Викладайте мульчу шаром близько 7 см. Малина дуже не любить, коли пошкоджують її коріння під час прополювання, а мульча вирішує цю проблему одразу: і бурʼяни не ростуть, і волога в землі тримається довше.
Якщо весна суха, поливати кущі малини треба десь раз на тиждень так, щоб земля ставала мокрою на 30 см углиб – коріння в малини неглибоке, і пересихання верхнього шару в період розпускання бруньок одразу бʼє по врожаю. Памʼятайте про ці кроки, сумлінно їх виконуйте – тоді усі старання точно дадуть свої плоди.