Беручися за вирощування моркви, кожен городник повинен знати, що цей овоч не виносить важких ґрунтів із підвищеною кислотністю. На важких ґрунтах коренеплоди виростають деформованими. Морква є холодостійкою культурою, яка зовсім не боїться заморозків і починає проростати за досить низької температури ґрунту (протягом сімнадцяти-двадцяти днів). Сходи моркви здатні витримати зниження температури до -4 градусів. Морква раннього посіву погано підходить для зберігання.
Підготувавши грядку, робимо борозни – не менше ніж через 20 см, неглибокі, злегка ущільнюємо в борознах землю та поливаємо. Проводимо посів і присипаємо землею чи перегноєм. Насіння моркви дрібне, тому посів проводимо неглибоко. Зверху варто полити ще раз.
Краще садити моркву на вузьких грядках в 2 ряди – тоді кожен ряд виявляється крайнім, рослини добре висвітлюються, їм просторо і коренеплоди виростають великі. Непоганий варіант – накрити грядку укривним матеріалом, так краще зберігатиметься волога, і можливо навіть не доведеться поливати до моменту появи сходів. Знову ж таки, все залежить від погоди навесні, якщо спекотно і сухо, полити все-таки доведеться. Перші сходи вже будуть через 3-4 дні.
Підживлення у другій половині літа
Найбільша помилка – вважати, що все вже готове, і моркви більше нічого, крім поливу, не потрібно. Дуже навіть потрібно – і ось що. Зараз морква потребує насамперед фосфору, так що в хід йде амофоска. У ній міститься і азот – саме те, що потрібно моркві. Півтори столові ложки добрива на 10 л цього цілком достатньо. Морква любить нейтральний, слаболужний ґрунт: не терпить високих концентрацій солей у ґрунті. Вносити підживлення потрібно дрібно, помалу, і не вносити великими порціями відразу. Це знижує споживання харчування, веде до дефіциту основних елементів.