Після збирання врожаю розпушіть ґрунт і видаліть всі рослинні залишки. У цих рештках часто зимують збудники хвороб, тому їх слід утилізувати поза межами ділянки або спалити.
Бур’яни нерідко переносять віруси, які шкодять картоплі, тому їх слід обов’язково видалити, щоб запобігти зараженню ґрунту.
Після очищення ділянки корисно висівати сидерати. Наприклад, суміш свиріпи та віки є чудовим вибором. Свиріпа, яка належить до родини хрестоцвітих, стійка до несприятливих умов і сприяє збагаченню ґрунту органікою, макро- й мікроелементами. Її коріння виділяє речовини, які пригнічують патогенні мікроорганізми та відлякують шкідників, таких як нематоди.
Віка, як бобова рослина, насичує ґрунт азотом завдяки діяльності бульбочкових бактерій на її корінні. Ці культури покращують структуру ґрунту, роблять його пухким і допомагають утримувати вологу.
Сидерати висівають шляхом розкидання насіння з подальшим неглибоким закладенням у межах родючого шару ґрунту. Через місяць-півтора після висіву сидерати скошують і закладають у ґрунт або залишають на зиму, щоб загорнути навесні.
Для підвищення ефективності розкладання органіки під час закладення рекомендується додавати до ґрунту 2–3 кілограми компосту на квадратний метр. Це забезпечить активніше збагачення ґрунту поживними речовинами.
Застосування органіки та сидератів дозволяє замінити гній, зменшити витрати на його придбання, транспортування та зберігання. Завдяки кореневим виділенням сидератів знижується кількість шкідників і збудників хвороб у ґрунті. При цьому родючість ділянки відновлюється природним шляхом, що сприяє отриманню високого врожаю.
Дотримуючись цих рекомендацій, можна значно покращити якість ґрунту, підвищити врожайність картоплі й уникнути зайвих витрат.