Залила сковорідку цим на 2 доби – нагар 100-річної давності відвалився пластами: інші способи не спрацювали

Ми перевіримо різні способи, щоб зрозуміти, який із них справді ефективний і не потребує багато зусиль.

Для початку потрібно було знайти сковорідку з товстим, старим шаром нагару. Такі екземпляри трапляються рідко, адже шар бруду накопичувався десятиліттями. Деякі старовинні сковорідки мають клеймо з датою виготовлення ще з 1920-х років, тож це справжній кухонний антикваріат.

Щоб перевірити різні способи, спочатку пробуємо лимонну кислоту. Вичавлюємо сік із половини лимона, додаємо трохи гранульованої кислоти для більшої концентрації, перемішуємо і наносимо на невелику ділянку сковорідки. Залишаємо на годину, а потім перевіряємо. На жаль, лимонна кислота не дала результату – нагар залишився твердим, як і був.

Далі пробуємо суміш соди, оцту та зубної пасти. Наносимо її на центр сковороди, перемішуємо до пастоподібного стану, заливаємо оцтом і залишаємо на кілька годин. Після очищення видно, що і цей спосіб не допоміг – чорний нагар навіть не пом’якшав.

Наступна спроба – очищення за допомогою кока-коли. Напій починає активно пускати бульбашки, створюючи ілюзію роботи, тому ми вирішуємо посилити ефект і підігріти сковорідку. Проте після трьох годин очікування знову жодного помітного результату.

Тоді звертаємось до старого доброго господарського мила. Його натирають на тертці, заливають гарячою водою, розмішують до пастоподібної маси та додають трохи соди. Отриману суміш наносять на сковорідку й залишають у теплі на кілька годин. На цей раз з’явився невеликий ефект – нагар почав злегка відходити, але не настільки, як хотілося б.

І ось нарешті найефективніший варіант – аміак. Це дешевий, але дуже сильний засіб із різким запахом, тому працювати з ним треба обережно. Сковорідку заливають розчином аміаку, поміщають у щільно закритий пакет і залишають на дві доби. Коли приходить час “розпаковувати”, запах справді сильний, тому краще це робити на вулиці.

Результат вражає – шар нагару розм’якшується і буквально відшаровується пластами. За два дні аміак роз’їв те, що накопичувалося понад сто років. Після промивання під водою і легкої чистки щіткою сковорідка виглядає майже як нова.

Залишилися лише дрібні плями, а метал знову блищить. Якщо дно трохи деформувалося, його можна вирівняти гумовим молотком. Після цього залишається лише оновити дерев’яну ручку – зняти старе покриття наждачним папером і нанести нове.

Результат перевершує всі очікування: витративши мінімум коштів, можна повністю відновити навіть столітню сковорідку. Але все ж найкращий спосіб – це не доводити посуд до такого стану і доглядати за ним регулярно.