Для чого Японія купувала у Радянського Союзу бите скло
У 70-х роках минулого століття Японія купувала у Радянського Союзу… бите скло. Зголосіться, дивно, адже багата та інноваційна країна потребувала того, що вважалося мало не сміттям. Проте мотиви японців були набагато глибшими, і ця історія є свідченням їхнього стратегічного мислення.
Уявіть пляж, вкритий не піском, а дрібною різнобарвною галькою, яка переливається на сонці всіма відтінками зеленого, синього та білого. Усе це — результат хитрої японської ідеї. Радянське бите скло, придбане японцями за копійки, висипали у море.
Під дією хвиль, піску та часу гострі краї скла поступово згладжувалися, перетворюючись на ідеально відшліфовані шматочки. Таким чином, непримітне сміття перетворилось на природну прикрасу узбережжя.
Пляжі, вкриті морською галькою, стали улюбленим місцем для відпочинку, і навіть через десятиліття залишаються популярними серед туристів.
Мабуть, ви вже здогадалися, що краса пляжів не була основною причиною закупівлі скла. Головним “призом” для Японії були… дерев’яні ящики, в яких Радянський Союз транспортував “непотріб”.
У ті часи для пакування використовували натуральний кедр, що є цінною породою дерева. А Японія, як відомо, відчуває дефіцит власних лісових ресурсів. Кедрові ящики, які в Союзі вважали звичайною тарою, японці розбирали, обробляли й використовували для виготовлення дорогих меблів, декору та навіть елементів традиційної архітектури.
Як бачите, японці не просто використовували чужі ресурси, вони перетворювали те, що вважалося відходами, на актив. І нехай нині така співпраця здається чимось далеким і майже казковим, вона по суті про важливість творчого підходу до будь-чого. Хто знає, можливо, і у вас вдома є “бите скло”, яке одного дня принесе неочікувану вигоду?
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень