Буряк не завжди виростає солодким: справа не лише в сорті. Що зробити, щоб отримати “правильний” коренеплід

Безперечно, смак, структура, насиченість кольору — усе це залежить від того, що отримує рослина від землі впродовж сезону. Щоб буряк не розчарував, варто дотримуватись кількох ключових правил.

На старті

Річ у тому, що буряк полюбляє нейтральні або слаболужні ґрунти. На кислих ґрунтах рослина розвивається повільно, а сам коренеплід часто виходить волокнистим і без солодощів. Щоб вирівняти кислотність та забезпечити достаток калію ще до сівби, ґрунт під буряк рекомендовано удобрити деревною золою — приблизно 1 склянка на квадратний метр. Це не тільки вирівнює pH, а й збагачує ґрунт калієм, кальцієм і мікроелементами.

Підтримка на етапі росту

Далі, під час активного формування коренеплоду, буряк особливо потребує калію та фосфору. Ці елементи впливають на накопичення цукрів, щільність м’якоті та стійкість до розтріскування. Отже, калій покращує здатність буряка накопичувати цукри, формує глибокий бордовий відтінок і підвищує транспортабельність, а фосфор стимулює розвиток кореневої системи, забезпечує ефективне засвоєння інших елементів живлення.

Підживлення вносять під час міжрядних розпушувань або з поливною водою, використовуючи калійні та фосфорні добрива (наприклад, монофосфат калію).

Для смаку та структури

Добре перепріла органіка (компост або перегній) збагачує ґрунт гумусом, утримує вологу, сприяє рівномірному росту. Але надмір свіжої органіки шкодить: він буквально “пече” молоде коріння, провокує нітратне накопичення, формує деформовані плоди. Тож органічні добрива вносять восени під перекопування або ранньою весною у вигляді компосту в міжряддя.

Зменшення поливу перед збиранням

За 2–3 тижні до збирання врожаю поливи скорочують або повністю припиняють (якщо немає засухи). Це дозволяє буряку завершити формування м’якоті, ущільнити тканини та накопичити максимум цукру. Надлишок же вологи у цей період провокує розтріскування та “водянистий” смак.