3 дії восени – і горіх дає урожай на 50% більший: навесні дерево вкривається плодами, сусіди не вірять

Часто дерево навесні буйно цвіте, виглядає здоровим, але восени результат розчаровує – плоди обсипаються, ядро пусте або зморщене. У чому ж причина?

Як не дивно, справа не завжди у сорті чи погоді. Часто все вирішує те, що роблять або не роблять восени. Саме цей період визначає, яким буде врожай наступного року. Осінь для горіха – не кінець сезону, а початок нового циклу. У цей час дерево закладає квіткові бруньки, накопичує поживні речовини й готується до зими. Якщо допомогти йому саме зараз, результат навесні здивує навіть досвідчених садівників.

Багато хто вважає, що восени горіху нічого не потрібно, мовляв, “сам впорається”. Але це не зовсім так. Волоський горіх, особливо в умовах нестабільного клімату, потребує підтримки. Йому потрібно відновити сили після плодоношення, позбутися інфекцій у корі та ґрунті, а також отримати живлення, яке допоможе пережити морози. Без цього навіть сильне дерево слабшає: кора тріскається, листя уражається плямистістю, а гілки підмерзають узимку.

Існує проста, але дуже ефективна осіння підготовка, яка здатна змінити ситуацію. Варто лише приділити дереву трохи уваги, і вже наступного року воно подякує вдвічі більшим урожаєм, з великими й світлими ядрами. Така обробка зміцнює імунітет дерева, знищує грибкові спори, живить корені та захищає рослину від шкідників, що зимують у ґрунті й під корою.

Осіння турбота про горіх – це як останній дотик перед зимовим відпочинком. Дерево вдячно відгукується на неї навесні, коли прокидається й починає активно рости. Якщо ж цей момент пропустити, навесні вже буде пізно щось виправляти: пошкодження, отримані взимку, можуть стати незворотними, а ослаблені корені не встигнуть пробудити бруньки.

Тож восени важливо очистити пристовбурне коло від опалого листя, плодів і бур’янів, розпушити землю, знезаразити її слабким розчином марганцівки або біопрепаратом. Після цього можна перейти до обробки кори: очистити її від лишайників і моху, обприскати антисептичним розчином і побілити стовбур. Побілка захистить дерево від морозів, різких перепадів температур і сонячних опіків.

Далі варто підживити коріння. Восени не слід використовувати азот, адже він стимулює ріст пагонів, які не встигнуть визріти. Найкраще підійдуть фосфор і калій – вони зміцнюють тканини та підвищують морозостійкість. Для цього на кожен квадратний метр пристовбурного кола вносять суперфосфат, сульфат калію та трохи деревної золи. Корисно також раз на кілька років додавати перегній або компост.

Є й один секрет досвідчених садівників – стимуляція ґрунтової мікрофлори. Після підживлення можна пролити землю розчином із живими бактеріями або дріжджовим настоєм. Так активізуються корисні мікроорганізми, які допомагають засвоювати поживні речовини. Такі дерева навесні розвиваються швидше, утворюють більше квітів і дають великі, рівні плоди.

Після всіх процедур варто замульчувати пристовбурне коло сухою травою, соломою чи торфом. Шар у 10–15 см збереже вологу й убереже коріння від промерзання. Молоді дерева краще додатково захистити від гризунів – обгорнути стовбур мішковиною або сіткою. Коли випаде сніг, його можна підгрібати до стовбура, створюючи природну “ковдру”.