У 80+ років танцював так, що молоді відпочивали: Григорій Чапкіс довів світові, що вік — це просто цифра

У будь-якому віці важливо відчувати жагу до життя, бажання рухатися, творити, дарувати радість. Деяким людям вдається зберегти цю іскру до глибокої старості, перетворюючи свій вік на щось другорядне.

Саме таким був Григорій Чапкіс — людина, чиє ім’я стало синонімом українського танцю і вічного вогню всередині.

Шлях до слави

Народжений у бідній родині в Кишиневі, він із дитинства мріяв про сцену. Шлях до слави не був легким, але талант і неймовірна працездатність привели його до легендарного Державного ансамблю танцю імені Павла Вірського. Саме там Чапкіс розкрився у всій своїй красі. Його неймовірні стрибки, феноменальна пластика, енергія й та сама неповторна “чапкісівська” посмішка стали візитною карткою українського народного танцю на найпрестижніших сценах світу — від Києва, Праги, Нью-Йорка до Токіо і Сеулу.

Для багатьох українців Григорій Миколайович відкрився з абсолютно нової сторони вже у поважному віці. Проєкт “Танці з зірками” показав, що навіть у 80+ років можна танцювати так пристрасно й легко, що молоді учасники тільки дивувалися і намагалися встигнути за ним.

Втілення доброти й шляхетності

Григорій Чапкіс залишився у пам’яті глядачів символом вічної молодості. Фото: Instagram gregory_chapkis

Прості люди, які мали щастя зустрічати його в повсякденному житті, згадують Чапкіса з особливою теплотою. Одна киянка розповідає, що часто зустрічала його на вулиці М. Василенка біля школи №46. Якось взимку вона, підковзнувшись, впала перед ним. Григорій Миколайович допоміг піднятися і запитав, чи все добре”.

Ще один спогад жінки про зустріч у парку Шевченка. Вона поділилася з ним ідеєю нового танцювального конкурсу. Він щиро зацікавився і сказав, що треба буде обов’язково поговорити про це детальніше. Але, на жаль, не встиг.

Григорій Чапкіс залишив після себе не лише блискучу танцювальну спадщину, а й приклад того, як можна жити яскраво, натхненно і з посмішкою, незалежно від цифри в паспорті. Енергія, яку він дарував зі сцени людям, продовжує жити в кожному, хто коли-небудь бачив, як він танцює.