При підготовці до якоїсь важливої події або просто як слова прощання після зустрічі, ми бажаємо людям удачі. У більшості випадків у це побажання вкладається виключно позитивний сенс — такими словами людина бажає досягнення всього задуманого та отримання позитивного результату. Але чому дехто вважає, що бажати удачі не можна? Звідки взялися ці забобони?
Існує дві версії походження цього повір’я. За однією з них, це давня мисливська традиція: вважалося, що побажання удачі може почути злий дух і зробити все, щоб усе вийшло навпаки. Тому в хід йшли алегорії або навіть побажання провалу. За іншою версією, справа в давньоримській богині Фортуні, яка була мінливою і примхливою. Ті, хто занадто часто звертався до неї або надто сильно на неї розраховував, рано чи пізно втрачали її заступництво і потрапляли в смугу невдачі. Подолати цю чорну смугу можна було лише жертвопринесеннями, тому простіше було зайвий раз не згадувати богиню удачі.
Професійні забобони теж відіграють свою роль. Не прийнято бажати удачі мисливцям і рибалкам, бо вважається, що побажання може почути злий дух і зірвати полювання чи риболовлю. Тому всі зусилля будуть марними. Артисти також не зрадіють, почувши побажання удачі — вони вважають за краще діяти за іншою схемою: побажання поганого дасть зворотний результат, тобто принесе благо. Коріння таких поглядів сягає XVI століття, коли артистам на щастя бажали зламати ногу на сцені.
Багатьох цікавить, чому не можна бажати удачі лікарям. Для них це побажання сприймається як ризик неспокійного та метушливого чергування. Але як тоді можна побажати успіху? Якщо ви зустріли людину, яка щиро вірить у те, що удачі бажати не можна, не обов’язково відмовлятися від спілкування з нею. Просто виберіть більш душевну фразу, яка залежить від ситуації. Наприклад, підійдуть слова: «Всіх благ», «Сподівайся на краще» або навіть жартівливе: «Хай прибуде з вами сила!»
Якщо людина вам близька, достатньо сказати: «Я знаю, ти впораєшся» або просто обійняти її й сказати напутні слова.